Тиждень під знаком українського кіно

 Національне професійне свято День українського кіно з 1996 року щорічно відзначається в другу суботу вересня.

День українського кіно

День українського кіно

Може тому, що перша українська кінозйомка відбулася саме у вересні? Це сталося 1896 року в Харкові, коли фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів.

Вже в грудні він влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі. А перший звуковий фільм з’явився в Україні в 1930 році.

Це була документальна стрічка Дзиги Вертова «Симфонія Донбасу».

Ювілей незабутого шедевру

Та це не єдина «кінематографічна» дата цього тижня! 4 вересня, за цікавим збігом, – 50-річна річниця мабуть найтитулованішого українського фільму  – стрічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».

Сергія Параджанов «Тіні забутих предків»

Сергія Параджанов «Тіні забутих предків»

Успіх цього твору кіномистецтва невипадковий, творці фільму під час зйомок дійсно «занурилися» до гуцульського побуту та навіть світогляду, способу мислення.

Кадр з фільму «Тіні забутих предків»

Кадр з фільму «Тіні забутих предків»

Створення шедевру супроводжували цікаві ситуації та неймовірне, майже містичне натхнення:

  1. Для Івана Миколайчука головна чоловіча роль у «Тінях…» стала першою в кінематографі. Про його проби Сергій Параджанов пізніше згадував так: «Він зачарував нас. Юний, страшенно схвильований, він світився дивовижним світлом. Така чистота, така пристрасність, така емоційність вихлюпували з нього, що ми були приголомшені, забули про все, навіть про те, що вже затверджено іншого актора…»
  2. «Створити для фільму геніальну музику» – саме таке завдання поставив режисер перед композитором Мирославом Скориком. Окрім авторської, фільм насичений і народною музикою в автентичному виконанні. Композитор згадував, що гуцульських музик навіть возили до Києва, щоб зробити запис у павільйоні, адже отримати правильне звучання просто неба було дуже важко. Утім нелегко було розмістити і десять трембіт у пасажирський салон літака, що успішно і зробив Параджанов.
  3. На час знімального процесу режисеру запропонували поселитися в готелі. Однак такий варіант Сергій Йосипович відхилив. Натомість поселився серед гуцулів. Вивчав їхні звичаї і побут. Місцеві жителі дарували Параджанову вишиванки, ікони, та частували банушем. А він їм віддячував Київськими тортами та вчив готувати голубці із виноградного листя.
  4. Під час зйомок у Карпатах Параджанов багато конфліктував із оператором фільму Юрієм Іллєнком. Останній після чергової сварки навіть викликав режисера на дуель. Були вибрані час дуелі, відстань і зброя – гуцульські пістолі. Обоє прийшли в назначений час із секундантами, втім дуель не відбулася. Щоб потрапити до місця поєдинку, треба було перейти через річку Черемош. Злива напередодні зірвала міст.
  5. «Тіні забутих предків» отримали 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

 

Tags :

Немає коментарів

    Залишити коментар

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *