Ґазда Бузівского края

IMG_5523

Голова Бузівської сiльради Борис Ернестович Гейдер на цій посаді другий термін, проте зізнається, що тільки після останніх виборів відчув себе повноцінним головою, господарем, ґаздою

Народився в Бузівці 52 роки тому. Каже, що не з-під цих і не з-під тих, а з-під угорців… Працював шофером у місцевому колгоспі.

Після ліквідації взяв три земельні паї, що становили 12 гектар і в 1994 році – один із перших в Бузівці – спробував себе на фермерському терені. Вирощував ячмінь, гречку, соняшник.

Для власних потреб вистачало, а от для розвитку й бізнесу було замало. Назбиравши грошенят, відкрив (вірніше, відродив із попелу) сільський продовольчий магазин.

«Людям магазин і моє ставлення до взятої на себе справи сподобалися, і в 2010-му умовили, щоб я висунув свою кандидатуру на виборах сiльского голови. З п’яти претендентів, які балотувалися, я набрав 214 голосів і переміг. На останніх же виборах за мене вже віддали 320 голосів», – згадує Борис Ернестович.

– Якими добрими справами можете похвалитися за першу каденцію і 10 місяців цієї?

– Не можу сказати, що зроблено вельми багато – фінансування сільських бюджетів тоді практично не велося, та й податкове законодавство було шкарубким. Працювали на особистому ентузіазмі та за рахунок спонсорської допомоги місцевих фермерів (на території сільради знаходяться близько 20 фермерських господарств) і землі декількох більших агрогосподарств.

Завдяки фінансовій допомозі одного з них вдалося привести в більш-менш пристойний стан зовсім розбиту дорогу на вулиці Гагаріна. Біля бузівського клубу своїми силами виготовили та встановили перший на території сільради дитячий майданчик.

IMG_5321

Такий робимо та скоро будемо встановлювати і в Йосипівці. Завдяки новим адміністративно-фінансовим віянням, у цьому році знайшли та виділили зі свого бюджету 400 тисяч на ремонт доріг у Ковпаківці та Бузівці.

На 100 тисяч зробили дорогу в Йосипівці. 300 тисяч плануємо витратити на освітлення центральної вулиці Бузівки. Більш того, ми вже і районному бюджету допомагаємо – перевели в Магдалинівку 250 тисяч на ремонт шкільного даху в Ковпаківці.

– А як будете розпоряджатися бюджетом після об’єднання громад?

– А в нас не хочуть об’єднуватися – ні прості селяни, ні фермери. Особливо фермери. Вони, нарешті, побачили, відчули, куди й на що витрачаються їхні податки.

Адже деякі платять за декларацією мільйони… Коли ж із ким-небудь об’єднаємося, знову почнуться непорозуміння, котовасія та податково-бюджетна плутанина.

– Нав’язування розміщення на Магдалинівщині національного природного парку також викликає невдоволення?

– Не просто невдоволення, а справжнє обурення! Те, що не буде де худобу пасти, траву косити, а дітям у річці купатися, – всі зрозуміли. Але люди приводять зовсім дикі аргументи «проти».

Днями я проводив із цього питання сходки у трьох наших селах. Я, було, заїкнувся, щоб не рубали з плеча, подумали, так люди мене мало не побили, невже і я продався тим, які для початку взяли у збройну оренду канал «Дніпро – Донбас» – від Царичанки до Перещепине – а потім під вивіскою нацпарку і нашу територію таким же макаром орендують…

Селяни реально боятися подібного свавілля, з яким зіткнулися в особі орендарів каналу. До каналу тепер не те що корові попити водички, людині небезпечно підійти.

Не кажучи вже про те, щоб вудку закинути. А для своїх навіть сіткою дозволено. Не раз доводилося зустрічати їх до зубів озброєну автоматами й пістолетами охорону на джипах, яка поводиться досить нахабно і безцеремонно, як повновладні господарі.

Євген ЄВТУШЕНКО

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *