І красуня, і… головний спеціаліст із надання всіх видів допомоги

На Магдалинівщині це Наталя Баранник. Про неї говорять, мовляв, вона майбутній керівник найбільш значущого в райуправлінні соцзахисту відділу. І за відсутності начальника вже сміливо виконує його обов’язки

Родом із Магдалинівки, але школу закінчувала у Дніпропетровську, мріючи стати юристом. Сімейні ж обставини на час відклали здійснення мрії та допомогли реалізувати її дівоче захоплення – малювання та моделювання одягу: пішла навчатися в технікум на технолога швейного виробництва. Однак отримані професія та червоний диплом стали в нагоді для втілення фантазій лише домашнього кутюр’є.

Після заміжжя та народження дитини Наталя таки реалізувала свої юридичні мрії. 2004 року з умовою, що вона отримає юридичну освіту, взяли на роботу в управління соцзахисту. А трохи пізніше вступила на відділення правознавства Новомосковського кооперативного коледжу, який незабаром змінила на такий же факультет інституту внутрішніх справ. Словом, зараз у головного спеціаліста відділу прийому громадян з питань надання всіх видів соціальної допомоги управління соцзахисту Магдалинівської райдержадміністрації Наталі Баранник дві технікумівські та одна вища освіта. Погодьтеся, дуже навіть гідно для молодої та красивої жінки з глибинки.

– Якщо про сенс вашої посади розповісти не канцелярською, а людською мовою, то вийде…

– Надання дійсно всіх видів соціальної допомоги. Від категорії «у зв’язку з вагітністю та пологами» до осіб, які не мають права на пенсію, та одиноких матерів. До нашого обов’язку ще входить облік переселенців. Я ніколи не підраховувала кількість підконтрольних нам категорій людей, що потрапляють під соціальну допомогу, але виявляється, на сьогодні їх аж 86. І жодну не залишаємо без уваги та допомоги.

– Чи можна озвучити кількісний і якісний склад деяких категорій?

– Наприклад, переселенців або переміщених осіб у районі близько 300; одиноких матерів – 400; малозабезпечених сімей – 300…
Зрозуміло, що кількість вагітних на даний момент підрахувати неможливо, але простежується явна тенденція до їхнього кількісного збільшення та вікового омолодження. Простіше – почастішали випадки вагітності та пологів неповнолітніх. Нещодавно, наприклад, мамою стала 14-річна дівчинка. У підсумку, торік шестеро неповнолітніх дівчат перекваліфікувалися на категорію породіль і матерів-одиначок, які потребують соціальної допомоги.
Ще одна особливість нинішнього часу – з початком військових дій на Донбасі різко зросла (до 400) кількість бажаючих отримати мізерні (від 170 до 250 грн) компенсації, а головне – стаж і звільнення від військової служби по догляду за людьми похилого віку або інвалідами. Хлопці призовного віку, щоб їх не загребли до армії знаходять самотніх людей похилого віку та оформляють догляд за ними. На щастя, ніхто з підопічних поки на молодих «доглядачів» не скаржився.

Відвертий жаль викликає категорія осіб, що не має права на пенсію, – це люди, які задовго до виходу на пенсію отримали інвалідність або при досягненні пенсійного віку не мають права отримувати пенсію.

– Якщо можна, трошки про свою родину.

– Чоловік – головний механік газового господарства селища. Старша донька закінчує медичний ліцей і готується вступати до медакадемії. Молодша – в п’ятому класі, захоплюється танцями, для яких костюми шиє мама, тобто, я. Дівоче захоплення шиттям із віком не пропало – обшиваю ексклюзивно-дизайнерським одягом усю родину, а за настроєм – і знайомих.

Євген ЄВТУШЕНКО

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *