Чому в громад забирають право розпоряджатися своїми грошима

Коментар нардепа Вадима Нестеренка щодо урядової заборони органам місцевого самоврядування розміщувати кошти загального фонду на депозитах.

Кабмін «наклав» лапу на гроші громад?

На засіданні Кабміну 23-го січня з великою кількістю самопіару й оплесків був затверджений план дій щодо другого етапу реформи децентралізації. Тим часом, найбільший резонанс на місцях викликало рішення, про яке в офіційних прес-релізах не згадано взагалі: уряд на весь 2019-й рік заборонив ОТГ тимчасово розміщувати вільні кошти загального фонду на депозитних рахунках. На думку Мінфіну, «кошти… відволікаються на тривалий час із бюджетного процесу».

Цікаво, що заборона не торкнулася можливості вкладати ці кошти в цінні папери.

Цей крок уже розкритикований Асоціацією міст України. По-перше, заборона позбавляє громади додаткових надходжень від депозитів. Тобто уряд просто відібрав у місцевого самоврядування можливість додатково заробляти в бюджет до 2 мільярдів гривень на рік. По-друге, Кабмін стимулює спрямування додаткових коштів «на проїдання», що неминуче вплине на інфляційні процеси. По-третє, місцеве самоврядування позбавляють можливості акумулювати кошти на здійснення масштабних інфраструктурних проектів.

На думку виконавчого директора АМУ Слобожана, реальна мета Кабміну — примусити глав ОТГ закрити депозити й перекинути кошти на Єдиний казначейський рахунок. Це, у свою чергу, допоможе уряду Гройсмана в ручному режимі «латати» бюджетні дірки.

Крім того, на думку багатьох експертів, збільшення поточних витрат міст і громад може дати короткостроковий позитивний ефект для влади на період виборів.

«Повернути ситуацію в прагматичне поле»

Цю ініціативу уряду прокоментував народний депутат від 38-го виборчого округу Вадим Нестеренко.

— Зрозумілим і беззаперечним є те, що гроші громад необхідно направляти на розвиток інфраструктури, а не просто жити на відсотки від депозитів, консервуючи бідність і розвал комунального господарства на місцях. Думаю, що ця ініціатива Кабміну насамперед досить болісно торкнеться невеликих міст і сільських громад, які буквально «примушують» витрачати гроші на поточне споживання, що шкодить накопиченню коштів на реалізацію великих і довгострокових проектів.

Приймаючи таке рішення, уряду потрібно було подумати і про ризики. Наприклад, одним із наслідків цього кроку будуть судові позови, пов’язані з примусом місцевих рад виконувати свої договори з банками, адже таке істотне зменшення обсягу депозитів позначиться на роботі банківських установ, а бюджетні депозити, як правило, розміщувалися в державних банках.

Впадає в очі також явне протиріччя між деклараціями уряду про надання місцевому самоврядуванню більшої свободи і прямим адміністративним втручанням у процес розпорядження громадами своїми бюджетами. Я допускаю велику ймовірність підготовки судового позову до уряду від імені депутатів і партійних груп в органах місцевого самоврядування.

На мою думку, щоби повернути ситуацію в прагматичне поле й не порушувати настільки грубо права й інтереси громад, насамперед необхідно:

— вимагати звіту від ініціатора заборони (Мінфіну) і профільного віце-прем’єра — з наданням парламенту детальних розрахунків щодо економічних і соціальних ризиків, пов’язаних із таким втручанням КМУ до місцевих бюджетів.

— ініціювати обговорення ситуації на засіданні Комітету ВР із питань державного будівництва, регіональної політики та самоврядування.

У підсумку потрібно знайти розумний компроміс і баланс інтересів центральної та місцевої влади. Життя давно показує, що заборонами які суспільство не розуміє або не приймає, позитивних змін не отримати, — резюмував народний депутат Вадим Нестеренко.

Анна КОВАЛЬЧУК

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *