• Корнилій Жиров – новомосковський мер-рекордсмен

Чверть століття біля керма міста

Корнилій Жиров – новомосковський мер-рекордсмен

135 років тому новомосковським  міським  головою  став Корнилій Жиров – незаслужено забута постать, яку варто не лише пригадати, але і якось увічнити в місті на Самарі. Адже його рекорд тривалості перебування на посаді голови так ніхто й не побив.

Урятував собор від недбальства

Ця історія сталася 1888-го, в рік, коли святкувалося 900-річчя хрещення Русі. Напередодні «батьки» міста Новомосковська вирішують поновити славетний Троїцький дерев’яний собор. У червні того року міська влада друкує в пресі таке оголошення:

«Строительный комитет по перестройке деревянного здания Свято-Троицкого собора о девяти главах в г. Новомосковске приглашает подрядчиков на 5 июля в гор. Новомосковске, в доме городской управы, для взятия с подряда работ по постройке и возобновлению, с сохранением старого проекта, на сумму приблизительно около двенадцати (12) тысяч рублей. Могут пожаловать и позолотники для составления  сметы и соображений по возобновлению иконостаса его».

Підряд виграв підрядчик Кажинков. Це він розбирав собор. Але наново складав уже не він… Кажинков виявився людиною недобросовісною, і, замість того, щоб повиймати з фундаменту гнилі дуби та покласти новий фундамент, – поклав невеличку стінку. Прямо поверх гнилих дубів примазав і гадав, що це йому так пройде! Та про це дізнався тогочасний новомосковський міський голова Жиров. Він узяв з собою пожежну команду і, коли пожежники порозкидали ломами примазане гнилля та Жиров побачив, що гнилизна зосталася всередині, то зараз же вигнав геть з огорожі Кажинкова та його майстрів і призначив нові торги. Тоді за справу взявся досвідчений український будівничий храмів Олекса Пахучий. Він з честю впорався з завданням, і собор було успішно перебрано.

Це – лише один епізод із діяльності довголітнього новомосковського міського голови Жирова.

Новомосковський другої гільдії купець Корнилій Федорович Жиров ще 1872 року обирається гласним міської думи. А в 1878 році обраний новомосковським повітовим земським гласним.

В 1881 році його обрано новомосковським міським головою. А взагалі він обіймав безліч громадських посад. Так, того ж 1881 року його обрали одночасно членом опікунської ради жіночої прогімназії. Прогімназія – це неповна чотирикласна гімназія, на чолі її опікунської ради стояв відомий драматург і земський лікар Григорій Бораковський, а почесною опікуншею була дружина Михайла Родзянка – Ганна Миколаївна Родзянко. Тож у нього була непогана компанія! Жирова ж обрали також членом повітового відділення Товариства піклування про тюрми, членом Новомосковського дитячого притулку… На всіх цих посадах він перебував і через два з лишком десятиріччя – 1903 року!

Якими ж будовами уславився міський голова за час свого головування? Передусім називали муровані будівлі богадільні, початкового училища і управління повітового військового начальника (по-нашому райвоєнкома), дерев’яного будинку для музикантської команди і пожежної вежі. Як представник міста, Корнилій Федорович брав участь у роботі комісії з побудови у Новомосковську вчительської семінарії, що знаходилася на вулиці Гетьманській, 25.

Корнилій Жиров відрізнявся побожністю і багато трудився для церкви. Він був довголітній староста головного новомосковського храму –Троїцького собору й добрих двадцять років (1886-1906) опікувався Троїцьким собором.  Хоча в єпархіальній хроніці за 1 травня 1894 року зазначено, що міський голова Корнилій Жиров затверджений старостою до соборної, свято-Троїцької церкви м. Новомосковська на перше триріччя. (ЕЕВ, 1894. №9. С. 126).

Ухвалою парафіян цього храму  29 квітня 1886 року міщанин Корнилій Федорович Жиров обраний головою церковно- парафіяльного опікунства при соборі. З ким він працював? У члени опікунства тоді увійшли статський радник Дмитро Авксентьєв, надвірний радник Микита Кисельов, дворянин Микола Скориков, купці Степан Махно, Михайло Стрижевський, міщани Корнилій Сухенко, Іван Чуприна, Юхим Грабарєв, селяни Павло Кравченко, Роман Корсунський, Олексій Кропива і Андрій Гаркуша.

Теж непогана компанія! Відкривав список Дмитро Єлисейович Авксентьєв – новомосковський повітовий предводитель  дворянства  і голова повітової земської управи.

Про участь Корнилія Жирова в будівельному комітеті по відновленню собору свідчить мідна плита, датована 18 вересня 1888 року і збережена до нашого часу і виявлена у підпіллі собору:

«В царствование Благочестивейшего Государя императора Александра III, и супруги Его Императрицы Марии Федоровны и наследника Его Цесаревича Николая Александровича по благословению святейшего правительствующего Синода, при святительстве Серапиона епископа Екатеринославского и Таганрогского, возобновилась третьим возобновлением/ девятиглавая трехпрестольная церковь сия: 1., во славу святыя, животворящiя и нераздельная Троицы, 2., в честь и память святых Апостолов Петра и Павла, и 3., трех святителей: Василия Великого, Григория Богослова и Иоанна Златоустаго в богоспасаемом граде Новомосковске, в лето от создания мира ЗТЧ /7396/, от Рождества Христова /1888/ года Сентября 18-го дня. Строительный комитет составляли: председатель священник Иоанникий Вахнин и члены: священники – Иоанн Мулев, Сампсон Стукановский, Василий Игнатенко и Захарий Кучеренко, и прихожане: цер. ст. Стефан Махно, Корнилий Жиров, Андрей Короленко, Алексий Полтавцов и Иоанн Чуприна, и диаконы Василий Ювченков и Федор Колодяжный, и еще избранные от прихожан: Михаил Стражевский, Павел Кравченко, Стефан Паляничка, Евфимий Грабарь, Алексий Крапива и Евфимий Стражевский и приглашенный Михаил Гоппе. Мастер-подрядчик Алексий Пахучий /Харьков, губерн./ Основася первые 1775 года Июня 2-го дня /1773 г./ освящена в среднем престоле – в 1778-м году Мая 13-го дня архиепископом Евгениям в боковых пределах – в 1780 -м году. Августа 30 дня и Сентября 8-го дня протоиереем Григорием Порохнею. Первый мастер-строитель, и в качестве архитектора, был козак Иоаким Погребняк. Обновлялась в 1830-1835-м году; по возобновлении освящена в 1835 г. Ноября 10-го дня архиепископом Гавриилом. Резал Малаховцев и сыновья».

Заступником міського голови і членом управи був дрібнопомісний дворянин Яків Петрович Котов-Коношенко.

Безсумнівні і  заслуги Жирова на ниві освіти. У 1896-1900 роках Корнилій Жиров входив до складу Новомосковського повітового відділення Єпархіальної училищної ради. Ця рада опікувалася церковно- парафіяльними школами.  26 січня 1899 року його нагороджено грамотою з благословенням святійшого Синоду «за усердие и ревность его на пользу народного образования»…

1895 року Жирову як старості Свято-Троїцького собору повітовим земством  видано 10 карбованців «на купівлю дерев’яної олії для земського образу, поміщеного в соборі в пам’ять збавлення царствуючої родини від небезпеки, що загрожувала 1895 року, згідно постанови земського зібрання». 1897 року церковному старості Жирову Земство виділило вже 20 карбованців (інфляція!) на купівлю масла для земського образу.

Наприкінці 1901 і 1904 років Корнилій Жиров знов затверджується на три роки на посаді церковного старости до соборної Троїцької церкви м. Новомосковська. (ЕЕВ, 1901, № 34, с. 442. 1905, №1.с. 5).

Місту Новомосковську, на нашу думку, слід гідно вшанувати пам’ять довголітнього міського голови Корнилія Жирова і відкрити меморіальну дошку на його честь, назвати його іменем вулицю. Проситься на вулиці міста і пам’ятник Якимові Погребняку – авторові Троїцького собору!

Микола ЧАБАН

До речі…

Хоч Жиров був довголітній староста соборної Троїцької церкви, але в нього були й конкуренти щодо тривалості роботи старостами. Так, його попередник на посаді старости Свято-Троїцької церкви міщанин Семен Чеберяк затверджений старостою 27 квітня 1881 року на третє триріччя, отже, напевне, був старостою в 1875-1884 роках.

5 червня 1906 року міщанина Тихона Шепелєва затвердили на восьме триріччя (!) церковним старостою Толгсько-Богородичної церкви м. Новомосковська. Тобто починався 22-й рік його служби як старости…Тільки 12 серпня 1912 року Тихона Шепелєва «по слабости здоровья» звільнено з посади церковного старости.

А селянин Степан Шпуй 1891 року затверджений старостою Успенської церкви передмістя Новомосковська Воронівки на дев’яте триріччя…Ось вам місцеві рекорди!

І лише 6 листопада 1906 року затверджено нового церковного старосту Свято-Троїцького собору: ним став почесний громадянин Степан Поляничко. Він виконував обов’язки церковного старости головного храму міста до самої революції (30 липня 1916 року його затвердили старостою на четверте триріччя). Можна допустити, що 1906 року Жиров полишив і обов’язки міського голови, і старости головного храму міста.

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *