Фермерували два товариша

Сьогодні ми розповімо про унікальне в агробізнесі явище, коли два нерозлучних друга заснували та стали керівниками агрофірми «Агропартнер» (с. Першотравенка Магдалинівський район)

Справжня дружба – річ, взагалі-то, рідкісна, а дружба в симбіозі з діловим партнерством – явище справді унікальне. В’ячеслав Джаненко та Юрій Ярещенко дружать більше 20 років. Цінують один одного за порядність, спільність поглядів та інтересів – рибалка, шахи й бажання вивести своє господарство «в люди».

В’ячеславу Джаненку 54 роки, за фахом інженер-конструктор, 27 років викладав креслення, фізику та працю у школі. Зізнаються, що 14 років тому подався в сільське господарство, через скрутне становище, яке тягнули тоді шкільні вчителі.

Юрію Ярещенку 56 років, працював інженером-будівельником у сусідньому колгоспі, будував будинки, ферми, прокладав газопроводи. Потім на двох орендованих гектарах вирощував і продавав овочі. Мав свій трактор.

Агрофірму заснували 2003 року на базі збиткового Першотравенського КСП «Надiя». Зібрали свої сімейні (в цілому 49 га), потім орендували паї селян. У результаті вийшло 350 га.

– Комбайни, трактори, плуги, борони та інше сільгоспзнаряддя «ліпили» з іржавих корпусів і запчастин, зібраних на звалищах металобрухту розвалених колгоспів. Таким чином, зібрали два комбайна – розповідають друзі-фермери. – Спочатку було ох як важко!.. Цілодобово пропадали в полі, в конторі або у відрядженнях. Левову частку своєї зарплати знову вкладали в ту ж техніку, паливо… Хотілося закинути все й повернутися до своїх колишніх робіт. Але якось непомітно врожаї стабілізувалися, ми стали менше шарахатися з боку в бік, і до нас потягнулися люди зі своїми паями.

Чи довго агрофірма працювала у збиток?

– Питання поставлене дещо неправильно – ми лише роки чотири працюємо на «плюс». Однак не можна сказати, що до того працювали виключно у збиток. В даному випадку було б доречно сказати «на розвиток підприємства». Брали кредити, купували техніку, орендували паї. Зараз у нас 400 га орних земель і все одно – навіть не дотягуємо до рівня середнього господарства. Але будемо цього прагнути.

Який урожай зібрали цього року?

– Через погіршення погодних умов і херсонську (посушливу) кліматичну зону, що насувається на наш регіон, похвалитися особливо нічим. Соняшник – 20, озима пшениця – 40-45, яра пшениця – 30 ц/га.

– А что по этому поводу говорит ваш агроном?

– Агроном мовчить, оскільки його в нас немає. Самі виконуємо його функції. Спочатку скрупульозно вивчали підручники та всіляку літературу з агрономії, потім почали консультуватися з досвідченими агрономами, вникали в їхні розповіді, записували, аналізували, узагальнювали. Зараз все це більш-менш успішно застосовуємо на практиці. Ні, справжніми агрономами нас ще називати зарано, але де в чому розбираємося не менш дипломованих. Намагаємося їздити на агротехнічні семінари, відвідувати сільськогосподарські виставки. Ось сьогодні повернулися з виставки агротехніки, де пригледіли один дуже потрібний нам агрегат.

Схоже, ваша життєва позиція – не «моя хата скраю»?..

– Хочете сказати, що ми не схожі на одноосібників або куркулів? Так, у нас дуже активна життєва позиція. Адже, по суті, наша агрофірма – містоутворююче господарство Преображенки. Всі дороги жителів села, багато з яких є нашими пайовиками, ведуть до нас. Тому давно та всіляко допомагаємо школі, в будь-який час доби можемо відвезти односельчан до обласної лікарні, матеріально допомагаємо нужденним і хворим, на операцію тощо. Ще й політично активні – в питанні об’єднання громад стоїмо тільки на позиції збереження колишньої територіально-адміністративної структури. А значить –  об’єднання з Магдалинівкою.

Євген ЄВТУШЕНКО

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *