• місто акації

Фабрівським бульвари оновлювалися ночами

На початку минулого століття Катеринослав став царством білої акації

У 90-х роках 19 століття на з’їзді ботаніків у Києві обговорювалося питання озеленення міст. Для кожної губернської столиці вчені підібрали «своє» дерево, яке б прижилося в конкретних кліматичних умовах і стало своєрідно візитною карткою міста. Для Києва був запропонований каштан, для Одеси – платан, для Сум – липа. Деревом Катеринослава повинна була стати біла акація.

Бульвари обносили перилами

Вперше дерева на головному проспекті нашого міста були посаджені 160 років тому, історія пов’язує це з ім’ям Катеринославського губернатора Андрія Яковича Фабра. Посередині проспекту було прокладено шосе, а по боках його – бульвари, на яких у чотири ряди були посаджені пірамідальні тополі упереміш із кленами, ясенами, берестами, в’язами, каштанами. Між дерев красувалися величезні кущі бузку. Кожні два ряди становили бульвар з алеєю в центрі. Бульвари були обнесені перилами, алеї утрамбовані та посипані піском.

Дерева, коли розрослися, давали прекрасну тінь, не вимагали поливання, але з часом постаріли. До кінця 1880-х років пішли чутки про підготовлювану вирубку дерев. У «катеринославських губернських відомостях» з’явилися «підготовчі» статті. Ось цитата з однієї такої публікації.

«Не можна не вказати міській управі на небувалий досі потворний стан наших колись прекрасних бульварів для гулянь. Завдяки сильним вітрам, верхній настил їх зовсім зник і публіці доводиться влаштовувати моціон по гострому камінню, цеглинам. Додайте сюди малу кількість лавок для відпочинку, напівзруйнований бар’єр і багато зовсім висохлих дерев з оголеними гілкам, що потворно стирчать, – і  картина наших «Єлисейських полів» готова».

Порубку надихав Парфентьєв

Катеринослав

Майже відразу після даної статті, навесні 1894 року, міська дума приймає рішення про капітальну перебудову проспекту. В його центральній частині на шосе було вирішено влаштувати трамвайні лінії. Однак укладанню рейок, установці стовпів і навішуванню дротів заважали старі широкі дерева. Алеї на бульварах вирішено було розширити, поставити нові огорожі та лавки. Але найголовнішим моментом благоустрою була заміна старих дерев новими, головним із яких стала біла акація.

Здійснення проекту почалося одразу ж, навесні 1894 року. Головним натхненником його був член міської управи Парфентьєв, а виконавцем – міський садівник Бауман, який, за відгуками сучасників, добре знав свою справу. Рубати дерева почали на двох середніх бульварах, навпроти міської думи – від вулиці Управської до Олександрівської (нині Катеринославський бульвар та вул. Січових стрільців).

Містом поповз гомін, що посилювався з кожним днем. Як можна улюбленців городян, які рятували їх влітку від задухи й пилу, так швидко знищувати? «Чи не увічнити себе захотіли члени управи цими руйнуваннями?» – запитували городяни. «Звести Фабрівські бульвари! А привид Фабра, того грізного губернатора, який за життя дер за вуха учнів і бив чиновників за зірвану гілку бузку, тепер обливається неземними сльозами. Але яку ж назву дадуть тепер бульварам – Бауманівські, Парфентьєвські чи може Управські?».

Дума зчепилася з управою

Голосний Толстіков заявив у думі, що жахнувся, коли побачив, як під корінь рубалися велетні бульварів, і зупинив порубку. У відповідь йому заявили, щоб він не втручався у справи управи, вона знає, що робить.

Міський голова Греков отримав масу анонімних листів, які містили натяки на те, що він збирається назвати бульвари своїм ім’ям. Тоді ж з відкритим листом до членів управи звернувся Акінфієв, знавець місцевої рослинності, викладач природи в навчальних закладах міста, автор роботи «Рослинність м. Катеринослава». Він писав, що городяни до глибини душі обурені тим, що відбувається. Приступивши до реконструкції бульварів, управа суцільно вирубує свіжі, красиві дерева. Він вимагав припинити вирубку і присипати землею оголені корені. Тоді дума постановила припинити роботи, але це не допомогло. Довелося міському голові особисто заборонити рубати дерева, але й це не подіяло. Знищення дерев тривало. Якісь рубали потайки, ночами, в інших обривали коріння, щоб дерево засохло.

За умисне невиконання постанов думи та перевищення влади Парфентьєва пропонували залучити до кримінальної відповідальності. Але поки дума збиралася, дерева продовжували валити по ночах. А здивованому пішоходу доводилося тільки охати вранці, з сумом розглядаючи свіжі сліди вирубки.

Акація – всерйоз і надовго

На проект «заключної перебудови бульвару», розглянутий міською думою 31 жовтня 1897 року, було асигновано 10 000 рублів. Відтак до 30 січня наступного року решта старих дерев від міської думи до Соборної площі були зрубані всі. Посаджені замість них молоді білі акації перші декілька років дійсно нагадували радше увіткнені в землю мітли. Стовпи з табличками «Фабрівський бульвар» відновлені не були, і з часом про них забули.

Втім, з боку міста були вжиті всі заходи з догляду за новими деревами. Їх обкопували, рясно поливали, засохлі гілки видаляли, а молоді пагони своєчасно зрізали для надання кронам форми.

Незабаром акація розквітла кистями білих запашних квітів. Проспект змінився на краще, і, як писав у 1899 році Володимир Гіляровський, красою своєю «головний проспект Катеринослава може посперечатися з кращими вулицями світових столиць». На утримання бульварів міська дума в 1903 році відпустила 9786 рублів. За деревами спостерігав спеціальний садівник. Шість сторожів у спеціальній уніформі стежили за прибиранням і поливанням. Молоді дерева рівняли за допомогою розтяжок, огорожу ремонтували, бульварні лавки щорічно фарбували. Зелений і доглянутий бульвар став улюбленим місцем гуляння городян, а сам Катеринослав перетворився на справжнє царство білої акації.

Валентина ЛАЗЕБНИК

До речі

Повноту лікували «топографією»

Гуляти по бульварах вважалося не тільки приємним, але й корисним заняттям. Ось що писала місцева газета.

«Від будівлі Міської Управи до Гірничого училища на бульварах прогулювалися дами. Та які дами: кров із молоком і вагою не менше вихованців економії Бабушкіна і Бродського (відомі скотопромисловці – авт.). Виявляється, вони роблять моціон. Прогулюючись не за власним бажанням, а з волі лікаря, який прописав лікування топографією проспекту». Дійсно, підйом вгору був у цьому місці найкрутіший. «А якщо додати до цього аромат акацій, то ви не тільки схуднете, але й помолодшаєте на кілька десятків років!» – додає автор статті.

…А ще був випадок

Садоводи воскресили Фабра

Вирубка бульварів відбилася і в розважальних заходах городян. Так, у школі садівництва пройшов багатолюдний костюмований вечір. Одна з груп привернула особливу увагу. Попереду йшла звичайно одягнена людина, але загримована під одного з управівців. У руці чоловік тримав величезну сокиру, під пахвою – згорток шкіряного товару (Парфентьєви торгували шкірами та товарами з них – авт.). Слідом йшов бульварний сторож в уніформі. Далі йшов товстий дерев’яний пень і напівзасохлі деревце з гілкою. Замикала хід тінь губернатора Фабра (як свідчив підпис) – у савані й під парасолькою. Група була зустрінута бурхливими оплесками та отримала перший приз.

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *