Творці неорганічної підгодівлі

Німецький хімік Юстус фон Лібіх – першовідкривач мінеральних добрив.

Спостерігаючи за ростом рослин у живильному середовищі, він переконався, що найбільше впливають на зростання та врожайність рослин калій, азот і фосфор. І в 1859 році Лібіх випустив книгу, в якій розповів про теорію мінерального живлення рослин.

Далеко не всі з ентузіазмом поставилися до результатів його експериментів. Фермери не хотіли вносити в ґрунт фосфор та інші елементи. Лібіх намагався пояснити їм ефективність мінеральних добрив, але аграрії все одно відмовлялися. Мінеральні добрива стали активно використовувати лише за кілька десятиліть.

А ось винахід азотних добрив належить іншому німецькому хіміку – Фрицу Габеру. Під час роботи в університеті він разом зі своїм колегою Карлом Бошем зміг синтезувати аміак із водню та атмосферного азоту. За це відкриття вчений отримав Нобелівську премію в 1918 році. Процес Габера-Боша дозволив зробити виробництво азотних добрив незалежним від родовищ нітрату натрію, який, в основному, добували в Чилі. Таким чином, добрива стали значно доступнішими.

Дешеві добрива дозволили підвищити врожайність полів і запобігти проблему з браком продовольства. Ця проблема гостро стояла на початку 20 століття через швидке зростання населення. Втім, Габера також знають і як «батька хімічної зброї» (розробка та застосування хлору), а також інших отруйних газів, які активно застосовувалася під час Першої світової війни.

Вікторія СИМОНОВА за матеріалами AgroNews

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *