• позиція

Так об’єднуватися не можна роз’єднуватися

Впорядкувати слова і поставити в потрібному місці кому в цій нагальній головоломці-абракадабрі спробував голова Юр’ївської селищної ради Володимир Довбиш

– Процес об’єднання громад у Юр’ївському районі порядком затягнувся та прийняв неоднозначний оборот. Моє бачення об’єднання – в першу чергу, громада повинна бути самодостатньою, щоб вона змогла зберегти сільську соціальну сферу: школи, дитячі садки, лікарні, ФАПи. Якщо ж об’єднуватися заради «галочки» у протоколі, то, через неможливість фінансування, через зовсім невеликий проміжок часу доведеться зачиняти ті ж школи, дитячі садки, лікарні, ФАПи. Будь-яке територіальне об’єднання передбачає вивільнення робочих місць. У районних бюджетних установах вони будуть скорочені приблизно на половину, – стверджує Володимир Іванович.

Що вимальовується в реальності та які можуть бути наслідки для громади та її членів?

– Об’єднання Юр’ївки, Жемчужного, Преображенки, Олексіївки та Чернявщини створить несамодостатню громаду. В цій компанії на плаву залишиться тільки Юр’ївка, де більш «населені» школи й дитячі садки виживуть за рахунок субвенцій. Решта ж сільради залишаться при своїх інтересах… Тобто, кошти на їхнє утримання доведеться черпати з місцевого бюджету, який просто їх не потягне.

– Ці п’ять сільрад вже офіційно оформили своє добровільне об’єднання?

– Так, після позитивного голосування депутатів цих сільрад процес пішов, і на осiнь призначені вибори голови об’єднаної громади. Але як голова Юр’ївської селищної ради я з таким об’єднанням у корені не згоден. Більш того, переконаний, що таке об’єднання має мало шансів на виживання.

А як, на вашу думку, має виглядати ідеальний варіант об’єднання?

– На мій погляд, найбільш дієздатний варіант об’єднання мав виглядати так: Юр’ївка, Жемчужне, Варварівка, Вербуватiвка.

А як же оптимістичні міркування депутата Юр’ївської райради В’ячеслава Гоція, які були опубліковані в нашій газеті за 11 травня?

– Обіцяти та красиво розмірковувати вміє кожен. Але вже 10 років у мене лежать проекти реконструкції водопровідних мереж смт Юр’ївка, втім, як і газифікації вулиці Дем’яна Ситника… Лише цього року завершуємо, і то за рахунок бюджету сільради, утеплення блочного дитячого садка. Що ж стосується його райдужних мазків про сільське життя, скажу категорично – лише за умови фінансової допомоги фермерських господарств. А поклавши руку на серце, на території Юр’ївської сільради таких господарств поки немає!

– Виходить, Гоцій або доладно танцює під чиюсь дудку, або сам щось не до кінця розуміє?

– Швидше, перше. І я здогадуюся, в чиїх руках ця сама дуда. Це людина, яка, я впевнений, досі не втратила бажання перетворити Юр’ївський район на свою вотчину і бути тут повноправним господарем. Я не проти, господарюйте, але тільки за умови заощадження соціальної та всієї іншої інфраструктури. Я не раз говорив Олександру Миколайовичу Буряку, що для нормального процесу об’єднання треба зібрати і поговорити з усіма керівниками базових господарств, включаючи Новов’язівку, Олександрівку, Чаплинку, Новоіванівку.

Це саме той випадок, коли підневільні сільські та районні депутати, працюючи на своїх босів-фермерів із того ж апарату райради, виконують і їхні політико-адміністративні замовлення. В даному випадку щодо потрібного їм об’єднання. Прикро, що багато хто це вже почав усвідомлювати і навіть каятися, але…

Добре, кому ж тоді об’єднуватися? Де взяти стільки самодостатніх сіл?

– Вони є, але їх дуже мало. Наприклад, Вербки в наших сусідів у Павлоградському районі, які, через розташування в їхніх надрах шахт, весь час були економічно самодостатніми. Коли в нас бюджет ледве налічував 600 тисяч, вони купалися в 10-мільйонному. Їх сьогоднішній бюджет більше 80 млн, а наш – 3,5 млн грн. Відчуваєте різницю?! В нас немає та не буде власних доходів – район-то сільськогосподарський!.. Окрім землі та врожаю нічого немає. Щоправда, жевріє надія на будівництво чогось на зразок олійноекстракційного заводу в Новогригорівці. Тільки ось, будують його дуже довго та неохоче. І хоча гроші в нього вкладені немалі, пуск відкладається або переноситься вже на другу осінь. Але це хоч якась перспектива. Наша надія, що, крім усього іншого, завод дасть роботу мінімум 150 селянам.

– А створення опорних шкіл – це зло чи благо?

– Нам виділили 15 млн грн на облаштування і ремонт опорної школи, але при цьому на двох сусідніх, двоповерхових, повноцінних школах – у Новогригорівці та Жемчужному – можна поставити хрест. Там залишаться лише по чотири початкові класи та по дитячому садку. Селяни обурилися, заявили, мовляв, дітей не віддамо, – але проти закону не попреш. Правду кажуть, що благими намірами викладена дорога…

Останнє запитання: чи готовий голова Юр’ївської сільради очолити, як вже трапилося, об’єднану територіальну громаду?

– Незважаючи на безліч протиріч, – готовий. Оскільки звик працювати в постійній напрузі та очікуванні з будь-якого боку підступу чи конфлікту. Голосувати ж будуть не самі лише депутати, яких переважна меншість, а й люди, які мені довіряють і просять не здаватися.

Євген ЄВТУШЕНКО

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *