Секрет її 100-літньої молодості

У заголовку не помилка. Фрося Гнатiвна Панченко минулого тижня відсвяткувала свій столітній ювілей. Якщо не знати, ніхто б не дав цій життєрадісній і молодій душею жінці такий вік

За 47 років роботи акушеркою в Магдалинівській районній лікарні вона допомогла з’явитися на світ НЕ менше ніж 5 тисячам(!) малюків. Фактично, кожна жінка Магдалинівщіни, що народжувала з 1936 до 1983 рр., пройшла «через руки» акушерки Панченко.

Народилася в багатодітній родині на березі Азовського моря, недалеко від Бердянська. Батьки померли рано, залишивши дев’ять діток. Зовсім ще маленьку Фросю прихистила родина її старшого брата, який повернувся з Першої світової війни інвалідом.

У 1936 році закінчила Запорізький медичний технікум і з дипломом акушерки отримала розподіл у ще недобудовану Магдалинівську районну лікарню. До відкриття пологового будинку, який, як в обласних центрах, розміщувався в Магдалинівці окремо від лікарняного корпусу, приймала пологи й у медпункті, і на дому, і в інших непристосованих місцях.

Через рік вийшла заміж за земляка, запорізького козака Олексія Петровича Панченка, який вчителював у Магдалинівській школі. Прожили менше року й розлучилися на довгі вісім років — служба в армії, війна. Чоловік повернувся додому з переможеної Німеччини вже у 1946-му, дійшовши до Берліна.

Сама Фрося Гнатiвна під час Великої Вітчизняної ні на день не припиняла виконувати свої акушерські обов’язки й медичний борг. До приходу в райцентр німців працювала в організованому на базі лікарні госпіталі, а коли червона армія відступила, разом з іншими медсестрами кілька днів шукала на полі бою поранених бійців. І таки знайшла двох ледь живих танкістів із перебитими ногами. У Магдалинівці вже щосили господарювали німецько-фашистські окупанти, які за приховування радянських солдатів одразу розстрілювали. На свій страх і ризик дівчата вирішили надійно заховати і вилікувати танкістів, а для такого вчинку була потрібна неабияка мужність. На щастя, їхній план спрацював, танкістів виходили, про що Фрося Гнатiвна завжди згадує з неприхованою радістю.

Післявоєнний час пролетів непомітно: акушерка Фрося Панченко займалася найнеобхіднішою, благородною й найбільш мирною справою — допомагала народжуватися на світ новим людям Магдалинівщини.
Акушерка Панченко остаточно вийшла на пенсію в 1983 році, перепрацювавши (після неодноразових умовлянь головлікарів) понад 9 років свого законного пенсійного віку.

На вже набридле питання про секрет її довголіття Фрося Гнатівна віджартувалася, мовляв, народилася біля моря, батькiвська хата за 50 метрів від берега стояла… Люди, що її добре знають, стверджують, що цей секрет, як усе геніальне, простий і криється в її любові до людей, добродушності, життєлюбності, невсипущому гуморі, жадобі пізнання — таких Господь береже! Бабуся жваво цікавиться політикою, стежить за новинами, навіть чемпіонат світу з футболу дивиться. Щоправда, без фанатизму — вболіває «відразу за всіх»… Ще дотримується режиму: підйом о п’ятій ранку, відбій не раніше шостої вечора. Багато не їсть, зате п’є багато трав’яних чаїв. Із задоволенням випила й бокал шампанського…

…У вівторок, 10 липня, вітати Фросю Гнатівну Панченко прийшла майже вся вдячна Магдалинiвка та навколишні села. Біля хвіртки її будинку раз у раз стояла черга, щоби привітати ювілярку. Не забули про дату й керівництво району, селищної ради та народний депутат України Вадим Нестеренко. Від нардепа особисто, а також від створеного ним благодійного фонду «Твiй рiдний край», помічник народного депутата Анатолій Штефан подарував Фросi Гнатівнi величезний букет квітів, вітальний адрес та конверт із матеріальною допомогою.

Iван ПАВЛОВ

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *