Романс про наївність

Я люблю наївних людей. Наївні люди – завжди добрі, від них не чекаєш капостей, вони все роблять з непохитним оптимізмом і вірою у все хороше. І навіть якщо в результаті їхніх добрих справ виходять аж ніяк не добрі наслідки, кого в цьому звинувачувати? Ну не людей же. А виключно їхню наївність.

Шкода, звісно, що в нинішньому суворому світі занадто багато можливостей для маніпуляцій людською наївністю. І тих, хто вигадав телевізор і ток-шоу, колись в дуже далекому майбутньому помудрівше людство неминуче ізолює на якомусь безлюдному острові. Поставить на острові мільйон телевізорів і змусить авторів теле-сміття цілодобово й безперервно дивитися один відомий серіал.

Власне кажучи, мудрість відрізняється від наївності тільки одним. Мудрі люди живуть у реальному світі та оцінюють реальні справи, наївні – живуть у віртуальному світі телевізора і вірять словам. Два цих світи існують в паралельних всесвітах і практично ніколи не перетинаються. І ось 21-го липня реальні ми проголосували за нереальних їх.

В принципі, якщо технології віртуальної політики будуть розвиватися саме в такому напрямку, то років через десять нам взагалі не потрібні будуть кандидати-депутати з плоті і крові. Олігарх поставить завдання, політолог переведе його у техзавдання, аніматори і текстовики вигадають мультфільм про умовного «кандидата», народ ввімкне телевізори і проголосує за привида. Щоправда, є велике питання – чи доживе до такого торжества технологій через десять років Україна? Десять років руху в нікуди це занадто багато, якщо країна не повернеться в русло прагматизму. Якщо загальну наївність не змінить тверезий розрахунок.

Я щиро не знаю, що ви виграли за результатами голосування 21-го липня. Чергову надію? Ту, яку обирали і п’ять, і десять років тому? Адже давно сказано «надії юнаків живлять», а дорослих мужиків потрібно годувати не словами, а м’ясом. Ви обрали собі депутата, якого в очі не бачили? Як його звуть, знаєте? А що він думає про ринок землі? А яка в нього освіта і особистий досвід?

Гаразд. Це складні питання. Давайте про просте. Про те, що ви програли. У Новомосковську, наприклад, програли перспективи дешевого альтернативного опалення, завершення довгобуду 13-ої школи, заміни водогону з Дніпра в місто. Не вірите? Поживете – побачите. Наприклад, у Магдалинівці або в Спаському ви втратили захисника ваших пасовищ і сіножатей. Пам’ятаєте, з якими труднощами вдалося Нестеренку свого часу через Генпрокуратуру, Раду і Кабмін скасувати протизаконні рішення Держгеокадастру? Всупереч безпосереднім погрозам нардеп не відсидівся в порожньому листуванні з чиновниками, поліз воювати.

А розумієте, який меседж ви послали новим нардепам? Ви їм прямим текстом пояснили, що можна нічого не робити на окрузі і для округу, якщо ви все одно голосуєте не за справи, а за слова. І вам тепер із цим жити!

Ваш Мартин КАПУСТА

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *