Поміж Спасами

Свято Преображення Господнього (19 серпня), відоме в народі під ім’ям «Спаса», всюди вважається святом врожаю та плодів земних. Але так як до дня 19-го серпня далеко ще не всі плоди достигають (інші ж встигають раніше), то селяни з одного свята зробили три й повсюдно святкують першого Спаса (14-го серпня – медовий, Маковій), другого (19-го серпня – яблучний) і третього Спаса (29-го серпня – горіховий).

Перший Спас всюди називається «медовим», а подекуди й «мокрим». Назви ці пішли від того, що до першого Спаса бджолярі вдруге підрізають вулики з медом і, вибравши найкращий липовий сот, несуть до церкви «на помин родителів». До цього ж дня варять «медові» кваси та пригощають усіх, хто прийшов в гості. А «мокрим» перший Спас називається тому, що, по встановленню церкви, в цей день буває хресний хід на річки й джерела для водосвяття. А оскільки селяни не лише самі купаються після хресного ходу, але мають звичай купати в річках і всю худобу, яка нібито здоровішає після цього, то не дивно, що й саме свято отримало назву «мокрого».

Другий Спас майже повсюдно називається «яблучним», тому що з цього часу дозволяється їсти садові плоди й городні овочі. День цей селяни шанують як дуже велике свято, але рідко усвідомлюють істинне значення тієї події, яку згадує церква 19 серпня. Лише де-не-де другий Спас називається «Спасом на горі» (назва, яка дозволяє зробити висновок про знайомство зі Святим письмом), в більшості ж випадків селяни не знають, що таке Преображення Господнє і вважають другий Спас просто святом земних плодів. Згідно з цим, в день 19-го серпня, вся паперть у парафіяльних церквах буває заставлена ​​столами, на яких навалено гори гороху, картоплі, огірків, ріпи, брукви, жита, ячменю, яблук тощо. Всі ці плоди врожаю священик благословляє після Служби Божої та читає над ними молитву, за що вдячні прихожани зсипають йому в особливі кошики, так звані «початки», тобто потроху від кожного сорту принесених плодів.

Після освячення і благословення, селяни побожно осяяли себе хрестом і розговляються яблуками: їсти плоди до цього часу вважається великим гріхом і, якщо кому трапиться (через забудькуватість або нестриманість) спробувати яблук раніше терміну, то така людина не їстиме їх протягом сорока днів після Спаса, щоб тим спокутувати свою провину. Особливо повинні утримуватися від передчасного куштування плодів ті з селян, у яких померли в дитячому віці діти, оскільки за повір’ям на тому світі на срібних деревах ростуть золоті яблучка, що роздаються тільки тим померлим дітям, батьки яких твердо пам’ятають закон і суворо утримуються від вживання плодів до другого Спаса.

У деяких місцях із днем Преображення Господнього пов’язують особливий звичай, відомий у народі як «столовання». На площі перед церквою ставлять довгий ряд столів, покривають їх чистими скатертинами, і всі сільські господині беруть на себе обов’язок наповнити ці столи всілякою їжею, яка й поїдається парафіянами після служби Божої та хресного ходу. В інших повітах зберігся звичай загальних розговин горохом: відслуживши в поле молебень, селяни всім селом прямують на горохове поле і до самого вечора ласують зеленими стручками, без різниці своєї смуги від чужої. Ці горохові розговини складають істинне свято й надзвичайну насолоду для сільської дітвори, яка цілий день пірнає в зелених кущах і наїдається до того, що під кінець вже на животі переповзає зі смуги на смугу.

Третій Спас святкується на честь нерукотворного образу. Мовою селян він називається «Спас на полотні» або «горіховий» Спас. Остання назва дана тому, що до цього часу де-не-де стигне лісовий горіх, а перша вказує на саму ідею свята («Спас на полотні», тобто образ, ікона). Але третій Спас відомий далеко не всюди; там, де його святкують, день цей нічим майже не виділяється в ряду сільських буднів, якщо не брати до уваги церковних молебнів і звичаю пекти пироги з нового хліба.

Таким чином, із трьох Спасів найбільш шанується другий, що співпадає з церковним святом Преображення Господнього. Перший же, хоча й визнається повсюдно, але відзначається, головним чином, на півдні, де раніше дозріває хліб і плоди, і де цьому святу приписується роль і значення другого Спаса, адже освячення хліба та овочів на півдні дуже часто проводиться до Преображення Господнього, саме 1-го серпня.

За книгою Сергія МАКСИМОВА “Хресна сила”

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *