Пити треба з розумом

Як вам прекрасно відомо, цієї осені уряд знову підняв акцизи на пиво та алкоголь. Підвищення цін відбулося досить помітне. Потрібно чітко розуміти, що якщо в якомусь кіоску або магазині ціни на спиртне не підвищилися, то швидше за все ми маємо справу з фальсифікатом. Чи небезпечно це? Дуже!

Ось вам цифри Держслужби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Після першого істотного стрибка цін на спиртне у 2016-му році в Україні було зафіксовано 150 випадків отруєння фальсифікованим алкоголем, і 73 з них мали летальні наслідки. Коли до цін звикли, «алкогольних смертей» стало менше на порядок: у 2017-му році 6 фактів отруєнь і 3 загиблих, а з початку нинішнього року зафіксовано десять випадків отруєння, дев’ять із них закінчилися летальним наслідком. Тож десять разів подумайте, чи варто економити 10 гривень на пляшці, якщо ця економія може призвести до біди. Тим паче, що надії на доброго лікаря та ефективну медицину досить мізерні. І це не я придумав.

У жовтні Центр соціальних досліджень «Софія» оприлюднив результати дослідження ставлення українців до жінок у політиці. Не буду вам називати лідерів списку жінок «в авторитеті», напевно самі здогадуєтеся. Тільки уточню, що найвищий рейтинг довіри до цих політичних жінок ледь перевалив за 20 %. А ось найвищий антирейтинг у жінок у владі знаєте в кого? Правильно. У виконувача обов’язків Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун — їй не довіряють понад 75 % українців. Тому, купуючи сумнівну пляшку підозрілої горілки, спробуйте для самоконтролю подумки уявити обличчя головного «Лікаря Айболить» України. Пити відразу перехочеться.

Та й за які бабки, власне кажучи, пити? Нагадаю, що з 1-го листопада газ для населення вже подорожчав на 23,5 %, до 8,549 гривень за кубометр. З 1-го травня 2019-го року ціна підросте приблизно до 10 гривень, а з 1-го січня 2020-го року вона складе приблизно 12 гривень. Ніби й небагато, якщо можна було б скасувати зиму та опалення. Але зміна клімату — це поки єдине, що нашій владі не по зубах. Отже вчимося економити й дякувати Богу та природі за кожен зайвий порівняно теплий день нинішньої осені. Ось за це можна і випити.

Ще одна біда — з яблуками. Дійсно, офіційно наймати людей на роботу, платити білі зарплати й податки для того, щоби потім продати їх торговельним мережам із доставкою по 4 гривні або на сік по 1 гривні — це повний абсурд. З усіма витратами та податками собівартість яблук підтягується до 4 гривень. Є сумна впевненість, що істотна частина врожаю так і залишиться гнити в садах. І навіть запустити в сад жебраків-городян, щоби зібрали по відерцю яблук собі на прокорм — теж не вихід із ситуації. Потім податкова замучить. А я ось пропоную власникам яблуневих садів спробувати переробити свої плоди на сидр, а може навіть і на кальвадос. Дешево й сердито. І не потрібно буде балувати бюджет, оплачувати йому збільшені алкогольні акцизи. Отже пити треба з розумом і думати треба з розумом. Інакше вічно будемо отримувати те, що маємо.

Ваш Мартин КАПУСТА

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *