Пасіонарій Іван Стороженко

Минулої неділі в новомосковській міській бібліотеці відбувся перегляд фільму про історика-земляка Івана Сергійовича Стороженка. Саме в ці дні минає 370 років від Жовтоводської битви.

Воєнний історик, доктор історичних наук, донедавна – головний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії історії Придніпровського регіону у складі кафедри історіографії та джерелознавства історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Лауреат премії ім. Д. І. Яворницького (1990), лауреат нагороди ім. Ярослава Мудрого АН ВШ України (2001), стипендіат Фонду інтелектуальної співпраці «Україна – XXI століття» (2002), Заслужений науковий співробітник Дніпропетровського національного університету (2004).

Іван Сергійович Стороженко – людина незламного оптимізму й духу, активний науковець-дослідник і публіцист. За результатами наукової і викладацької діяльності заснував на історичному факультеті університету новий науковий напрямок з воєнної історії України козацького періоду. За його ініціативою і наукового забезпечення 1998 року в селі Жовтоолександрівка П’ятихатського району (біля Княжих Байраків) було споруджено пам’ятник на честь 350-ї річниці битви на Жовтих Водах 1648 р. Він продовжує майже щороку польові наукові експедиції місцями військових битв запорожців. Наукова діяльність Івана Сергійовича настільки глибока, добротна, а наукові докази своїх ідей об’єктивні й обґрунтовані, що ними користуються в усьому світі, як найбільш авторитетними на тему запорожського козацтва кінця ХVІ – середини ХVІІ ст. Посилання на Стороженка, реконструйовані ним карти бойових дій запорожців за часів Хмельниччини можна зустріти в наукових працях багатьох істориків, у літературних та енциклопедичних творах.
Доктор історичних наук, професор Іван Сергійович Стороженко народився 26 серпня 1930 року в селі Ревівка Світловодського району Кіровоградської області. Закінчив у 1956 році Київське вище інженерне радіотехнічне училище військ ППО за спеціальністю «Радіотехніка».

1994 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу 1648 – 1754 рр.» за спеціальністю «Історія України», спецрада при Дніпропетровському державному університеті. 2008 року захистив докторську дисертацію на тему «Богдан Хмельницький і Запорозька Січ кінця ХVІ – ХVІІ ст. (генезис, еволюція та реформування організаційної структури Січі)», спеціальність «Історія України», спецрада при Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Інституті народознавства НАН України.

Микола ЧАБАН

Викладацька та наукова діяльність

Заснував і протягом 24 років очолює на історичному факультеті ДНУ науковий воєнно-історичний напрямок з дослідження воєнного мистецтва українського козацтва за перші 150 років його існування (кінець XV- середина XVII ст.). Плідна наукова діяльність цього напрямку перетворила університет на єдиний ВНЗ в Україні, де майже чверть століття розробляється воєнно-історична наука козацького періоду.

Лауреат премії ім. Д. І. Яворницького (1990 р.);

– лауреат нагороди ім. Ярослава Мудрого Академії наук вищої школи України (2001 р.);
– стипендіат Фонду інтелектуальної співпраці «Україна – XXI століття» (2002 р.);
– заслужений науковий співробітник Дніпропетровського національного університету (2004 р.);
– лауреат відзнаки «Василь Сухомлинський» Міністерства освіти і науки України (2009);
– лауреат почесного знаку Світловодської міської ради (Кіровоградська область) «За заслуги перед Світловодщиною» (2010 р.);
– удостоєний звання «Почесного громадянина міста Новомосковська» за ухвалою міської ради м. Новомосковська Дніпропетровської області (2010 р.);
– лауреат почесної медалі «За вірну службу ДНУ» (2010 р.).

Довідка автора

У пасіонарній теорії етногенезу Льва Гумільова пасіонаріями називають людей, котрі володіють вродженою здатністю абсорбувати із зовнішнього середовища енергії більше, аніж це потрібно для особистого та видового самозбереження, і видавати цю енергію у вигляді цілеспрямованої роботи з видозміни навколишнього середовища.

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *