Пам’ять про минуле зміцнює майбутнє

За перепитіями президентських виборів не дуже поміченим в інформаційному просторі пройшов Міжнародний день пам’яток і визначних місць, який заснував у 1984-му році ЮНЕСКО, хоча це дуже важливе свято й недарма ООН рекомендувала його як щорічне для всього світу.

Без історичної пам’яті будь-який народ і будь-яка країна приречені на поразку в битві з викликами часу. З історичного досвіду ми черпаємо сили для нових звершень і перемог. Але історія й культура в нас завжди недофінансовувалися, їм приділялося надто мало уваги на державному рівні. У багатьох випадках збереження історичної пам’яті — це ініціатива самих людей, жителів Новомосковська й навколишніх сіл. І дуже добре, що в народної ініціативи є надійний і активний помічник — народний депутат Вадим Нестеренко.

Пам’ятаєте нашу нещодавню публікацію про земельні скандали в околицях села Спаського? Вадим Григорович узяв ситуацію під свій контроль, допомагає сільській громаді відстояти свої покоси й рекреаційні території. Але окремо б хотілося виділити те, що народний депутат дуже обурився знищенням пам’ятку історії — розорюванням скіфського кургану. Він підготував депутатські запити в контрольні органи, щоби врятувати цей артефакт історії для майбутніх поколінь.

— На цій території розташовані унікальні історичні та природні об’єкти. Це наша відповідальність і обов’язок — зберегти їх для майбутніх поколінь. Ми не повинні жити одним днем і дозволяти заради чиїхось шкурних комерційних інтересів розорити і знищити те, що є загальним надбанням. Постараємося зробити так, щоби зберегти пам’ятки історії та природи, інакше це все може зникнути безповоротно, — заявив на зустрічі із селянами Вадим Нестеренко.

Під особливим контролем народного депутата реконструкція унікального Свято-Троїцького собору, який за правом є культурологічним символом Новомосковська. Адже цей собор — не просто унікальна дерев’яна споруда, побудована запорожцями в 1778-му році без єдиного залізного цвяха, це ще й пам’ятка українського бароко XVIII століття.

Мало хто з городян знає, що в 1916-му році народний депутат підтримав ідею випуску дуже цінної з точки зору історії та культури книги «Літопис собору». Ця книга — дійсно унікальна робота, у ній, наприклад, опублікована ціла низка історичних фотографій Свято-Троїцького собору, які раніше не публікувалися. Ну, а головне полягає в тому, що всі кілька останніх років саме Вадим Нестеренко є головною й чи не єдиною людиною, яка вибиває з бюджетів різного рівня кошти на реконструкцію цієї видатної пам’ятки архітектури. У нас, на жаль, не Париж, де на відновлення згорілого Собору Паризької Богоматері відразу знайшлося півмільярда євро. У нас кожну копієчку на реконструкцію потрібно знаходити, випрошувати, а потім контролювати витрачання коштів. Займається цим Вадим Нестеренко.

— Як для жителів Новомосковщини, так і для всієї Дніпропетровщини, Свято-Троїцький собор був, є, і буде духовною святинею, тому і для мене особисто завершення його реконструкції — одне з пріоритетних питань. На жаль, через бюджетні перипетії мы відстаємо від графіка робіт, але я домігся, і процес фінансування реконструкції відновився. Для виконання робіт ми залучаємо кваліфікованих реставраторів та інших фахівців зі Львова, — каже народний депутат.

Але народна пам’ять складається не тільки з великих пам’ятників і соборів. Дуже важливо зберігати пам’ять про людей, про односельців, які несли у світ добро й користь. Символічно, що саме народний депутат Вадим Нестеренко допоміг жителям с. Личкового зберегти пам’ять про Героя Соціалістічної Праці Миколу Шкуліпу, на честь якого односельці відкрили меморіал. Стати автором пам’ятника сільрада запропонувала харків’янину Володимиру Радченку, а Благодійний фонд «Твiй рiдний край» депутата Вадима Нестеренка сплатив авторський гонорар скульптору в розмірі 30 тисяч.

— Дуже важливо, що в сьогоднішній досить складній ситуації з політичними оцінками тих чи інших подій і людей минулого століття, усе ж не переривається зв’язок поколінь хліборобів Магдалинівщини. Той факт, що ми й сьогодні пам’ятаємо Миколу Васильовича, який помер понад 20 років тому, відкриваємо в пам’ять про нього меморіальний комплекс — це ще одне нагадування кожному з нас, що добрі справи для людей, добра праця на землі в ім’я нашої України, професія хлібороба — справжня путівка в життя для кожної людини. Потрібно так працювати, як Микола Шкуліпа, і люди поважатимуть і пам’ятатимуть вас завжди, — сказав Вадим Нестеренко.

Наступність поколінь, естафета пам’яті між ними, повага до історії та її героїв — це одна з найголовніших цеглинок фундаменту незалежної та процвітаючої України. Хочеться висловити величезну подяку всім тим, хто допомагає збереженню пам’яті українського народу.

Віталий ШИЛОВ

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *