Організатор свят за фахом, людина-свято – за станом душi

Ірина Володимирівна Пушкеля, незважаючи на чинну посаду голови Чернявщинської сільради, – дійсно, людина-свято не лише за фахом, а й за станом душi

Народилася в Чорноглазівці в родині колгоспників. У дитинстві мріяла стати провідницею, а у школі – вчителькою. Не вступивши до Криворізького педінституту, два роки працювала старшою піонервожатою в Шандрівській школі. Отримавши диплом дитячого вихователя, працювала в садочку Чорнявщини, поки не запросили до тамтешньої середньої загальноосвітньої школи – спочатку вихователем групи продовженого дня, потім – педагогом-організатором свят.

До господарства Чорнявщинської сільради входить чотири села: Чорнявщина, Чорноглазівка, Терни, Яблунiвка. Населення трохи більше тисячі осіб. У школі – 92, в дитячому садку – 29 вихованців. Два діючі клуби, два самодіяльні співочі колективи – «Смерічка» та «Спiваночки», яких дуже люблять і чекають у селах району. Серед мешканців сім родин ромської, або циганської національності. Є інгуші, нещодавно з’явилися переселенці з Донбасу. Всі живуть мирно та дружелюбно.

Традиційне питання: як, пробачте, вляпалися, до влади?

– Я людина творча і мені перекваліфікуватися на господарника вельми важко, хоча можу організувати людей, підготувати документацію, з кимось про щось важливе й необхідне домовитися. Мене багато хто знав як депутата рай- та сільради, яким я була два скликання. Тим більше в період свого там депутатства відповідала за найбільше насущне – соціальні та сімейні питання. Зізнатися, в мою бутність питання з неблагополучними сім’ями було практично вирішене. Щодо своєї участі у виборах сільського голови, –  довго вагалася, до виборчкому подала документи в останній день і навіть не цікавилася про результати. Мені телефоном повідомили про перемогу в 62 голоси, чим приємно здивували.

Що обіцяли та що не виконали?

– Обіцяла привести до ладу розбиті дороги по селах – за допомогою місцевого фермера всі ями й нерівності поки засипали піском. Обіцяла освітлити всі темні вулиці в чотирьох селах – освітлили. В дитячому садку обіцяла відкрити другу групу – відкрили, завдяки чому кількість дитсадівських діток збільшилася до 29. У школі обіцяла замінити меблі – міняємо. Навіть не обіцяний підйом бюджету сільради вдалося збільшити з півтора до двох мільйонів гривень. А якби всі реальні власники землі правильно платили податки – бюджет можна було б збільшити ще більше. Власним коштом організували безліч соціальних програм допомоги незаможним, онкохворим, яким по 10-15 тисяч виділяємо. Не залишаємо без уваги й 10 наших учасників АТО, один із яких проходить реабілітацію після поранення. Куди ще йде бюджет? На утримання дитсадка, допомогу амбулаторії – медикаменти, бензин тощо.

Самі-то свята любите? Які?

– Знаєте, дуже люблю організовувати свята для людей – і не дуже полюбляю їх святкувати. Подобається бути в ролі ведучої на будь-яких святах, у тому числі й церковних. Найулюбленіші – Маковія, 1-е вересня та День Перемоги. І зовсім не люблю, наприклад, власний День народження і, чомусь, Новий рік. Ще подобається ходити на службу та слухати церковний хор наших жiночок у нашому Свято-Успенському храмі.

– Про родину, про захоплення…

– Чоловік – шофер в АФ «Лан». Донька працює в облстатуправлінні, виховує дворiчну донечку, мою онуку, син – студент будівельної академії. Город і домашнє господарство невелике. Подобається дивитися по телевізору Х-фактор, мелодрами, читати притчі, нещодавно полюбила слухати гурт «Скрябін» і співати в нашому хорі.

Євген ЄВТУШЕНКО

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *