Олег Калініч: «Позапартійність і самовисування дає свободу ініціативи»

Один із найстаріших сільських голів Юр’ївщини, та не за віком – за часом і кількістю каденцій (17 років і шостий термін) – голова Новоіванівської сільської ради Олег Калініч

Народився на Юр’ївщині в селі Орлiвське, де закінчив початкову школу. Мама була дояркою, батько – трактористом. Живучи у шкільному гуртожитку, восьмирічку закінчував у Новов’язівці, куди по понеділках і п’ятницях кілька десятків орлiвських учнів відвозили та привозили на тракторному причепі. Змалечку полюбив техніку, з батьком міг цілий день копатися у тракторі, в моторах, тому не роздумуючи вступив на єдине в області відділення механізації сільського господарства Нікопольського сільськогосподарського технікуму.

Крім диплома техніка-механіка в кишені молодого фахівця лежали водійське посвідчення та права тракториста-машиніста. З чим і пішов у 1987 році служити в армію. Вірніше, у «свіжу» зону Чорнобильської АЕС, де наводив переправи на супер-радіоактивній річці Прип’ять. Стверджує, що на здоров’ї служба не відбилася. Тому доказ – четверо малих Калінічів, люблячим батьком яких став старший Калініч після демобілізації. І ще один парадокс його армійської біографії – прослуживши майже два роки в епіцентрі атомної трагедії, солдат Калініч так досі й не отримав посвідчення «ліквідатора».

Так вже вийшло, що свою трудову біографію розпочав із керівної посади – в рідному радгоспі «Червоноармієць» спочатку завідував майстернями, а коли господарство змінило вид власності на фермерське, то став механіком. І в рік міленіуму, до того ж у віці Христа, став сільським головою. На питання, що спонукало його, технаря, зробити вибір на користь цієї відповідальної, невдячної та слизької стезі, Олег Єфремович чи то жартома, чи то цілком серйозно відповів так: «Коли став механіком у фермерському господарстві, з’явилося більше вільного часу, проводячи який почав більше замислюватися про наше сільське життя. Ділився з оточуючими думками й міркуваннями щодо його поліпшення. А коли у 2000 році виникла ситуація, що потрібно було проводити позачергові вибори, мене люди вмовили виставити і свою кандидатуру. З семи претендентів, які брали участь у виборах, я набрав майже 80 відсотків голосів».

– Як це, стати наймолодшим сільським головою?

– Пальма першості за віковим цензом належить моєму однокласнику, голові Олександрівської сільради Геннадію Черватюку, який зайняв посаду в 1994-му, коли йому ледь стукнуло 24 роки. Довелося всі премудрощі цієї справи осягати з нуля. Наприклад, комп’ютеризацію, бюджетну систему та науку бухгалтерського обліку. Комп’ютер освоював разом із співробітниками сільради. Справа в тому, що справи я прийняв, коли річний бюджет уже давно був «з’їдений». А наступного року я особисто спланував річний бюджет і звів баланс, чим викликав приємне здивування в райфінвідділі. До початкових заслуг зараховую відновлення дитячого садка – прокладання до нього водопроводу, каналізації. А також початок у 2005 році газифікації Новоіванівки, буквально всі технічні нюанси якої, як справжній газівник, також пройшов з азів і «прощупав» власними руками. Мене й зараз селяни викликають полагодити газові конвектори та котли. В позаминулому році закінчили газифікацію Новотимофіївки. Перманентно доводимо до логічного завершення ремонт клубу.

Ваша партійна приналежність?

– Завжди безпартійний і завжди самовисуванець, чим і пишаюся. Це розв’язує руки для ініціативи. Я ні від кого не залежу, на мене ніхто не тисне. Це дозволяє без політичної оглядки працювати для людей і на людей.

Євген ЄВТУШЕНКО

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *