Новомосковськ дочекався води, а з районом ситуація значно гірша

Майже двотижневий безводний марафон для жителів Новомосковська більш менш успішно завершився. Майже безнадійні переговори з Дніпроводоканалом, завдяки старанням народного депутата Вадима Нестеренка, дали позитивний результат, проте ситуація в значній частині Новомосковського району виглядає аж ніяк не оптимістично. Ось як прокоментував стан справ сам нардеп на прес-конференції в суботу, відразу після «рятівного» засідання міськвиконкому.

– Приблизно десять днів тому Дніпропетровський водоканал через накопичені за останні роки борги обмежив подачу води в Новомосковськ, — сказав Вадим Нестеренко. — Сьогодні ми провели засідання міськвиконкому, членом якого мене свого часу обрали депутати. До вечора п’ятниці позиція Дніпроводоканалу була непробивна: води не буде, поки не погасите заборгованість у розмірі 13 мільйонів гривень. У результаті дуже складних і тривалих переговорів вдалося домовитися на більш гуманних умовах. Новомосковськ перераховує спочатку два, а потім ще чотири мільйони гривень. Інша заборгованість реструктуризується на досить тривалий термін, приблизно рік. Гроші виплачуються щомісячно до повного погашення боргу. Під мої гарантії Дніпроводоканал пообіцяв відновити подачу води в повному обсязі відразу після отримання протоколу сьогоднішньої наради виконкому. Саме цим пояснюється екстреність засідання, проведеного о восьмій ранку у вихідний день. Зрозуміло, доведеться перерозподілити кошти міського бюджету й пожертвувати окремими комунальними проектами. Зробити це може лише сесія міської ради й заплатити гроші прямо в понеділок не вдасться. Саме тому знадобилися мої особисті фінансові гарантії.

— Далі нас чекає велика робота з виявлення винних у цій критичній ситуації. Це і керівництво Новомосковського водоканалу, і виконавча влада в особі в. о. міського голови, заступника з ЖКГ. Мабуть частина провини лежить і на міських депутатах. На підприємство повинен прийти новий менеджмент, повинні бути скорочені непродуктивні витрати (оренда, реклама, послуги третіх осіб і т. ін.). Недостатньо проводилася й робота з населенням. Завдяки цим резервам ми сподіваємося зробити роботу Новомосковського міськводоканалу як мінімум незбитковою. Ми займемося цим уже з понеділка.

— У Новомосковському районі, точніше тієї його частини, яку зачепили проблеми з водопостачанням, ситуація виглядає значно гірше. Коротко про історію питання. Військові містечка Гвардійське та Черкаське свого часу забезпечувалися зі свердловин, розташованих на їхній території. Коли стало зрозуміло, що свердловини технічно не здатні розв’язати проблему, містечка підключили до трубопроводу найбільшого підприємства району — Губиниського цукрового заводу. Водозабір здійснюється з каналу Дніпро-Донбас, а довжина труби складає приблизно 50 км. Коли завод наказав довго жити, труба виявилася нічийною й  у наказовому порядку була підпорядкована Перещепинському міськводоканалу, який був реформований у районний водоканал. Від цього водоводу харчувалися частина села Вільного, Голубівки, сама Губиниха та військові містечка. За результатами ревізії з 1500 м3 води, що поставляється рай водоканалом, втрачалося 70 %! З решти 300 м3 приблизно 150 м3 становила технічна вода, інші 150 водоканал продавав, отримуючи плату за 100. Зрозуміло, ні про яку рентабельність підприємства в таких умовах йтися не може, і ніякі дотації з районної ради його не врятують. Єдиний варіант — знайти 200 млн грн на капітальний ремонт труби. Незважаючи на всі наші зусилля, сьогодні таку суму знайти не вдається. Майже півтора року тому я пропонував депутатам почати процедуру ліквідації райводоканалу, що дозволило б йому заморозити виплати боргів, але цей варіант не знайшов підтримки, завдяки старанням різного роду «активістів», що чинили тиск на депутатський корпус. У результаті втрачено півтора року, протягом яких важка фінансова ситуація в країні погіршилася до крайності. Уряд стоїть перед необхідністю проведення виборів, зовнішніми боргами й навіть проблемою виконання своїх базових зобов’язань, таких, як виплата зарплат і пенсій. У 2016 році мені вдалося знайти гроші на ремонт 18-ти км труби, але залишається ще приблизно 34 км, за які ніхто не брався. Ми аж ніяк не опускаємо руки, намагаючись знайти кошти, яких бракує, але, повторюю, сьогодні на це шансів мало, — підсумував депутат.

Сергій ВЕРЬОВКІН

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *