«Нардеп Нестеренко зробив більше, ніж усі шість його попереднікiв разом узяті»

Так вважає Анатолій Григорович Штефан – педагог із 45-річним стажем, який пройшов шлях від учителя до директора школи і керівника відділу освіти Магдалинівської райдержадміністрації.

Перш ніж стати, як з любов’ю та іронією кажуть місцеві жителі, пенсіонером районного значення, пройшов хорошу життєву школу: відслужив ракетником в армії, закінчив Криворізький педінститут, шість років викладав в сільській школі фізику та трудове навчання, 20 років директорував у Шевченківській та Оленівській школах, після чого15 років успішно керував освітою Магдалинівщини.

– За родом своєї діяльності Вам мабуть довелося спілкуватися з народними обранцями попередніх скликань від 38-го округу…

– Так, є з ким і з чим порівнювати. Безумовно, кожен з нардепів в більшій чи меншій мірі щось зробив чи намагався робити для округу, але такого обсягу корисної роботи, що за чотири з невеликим роки проробив на окрузі Вадим Григорович Нестеренко – не судилося зробити всім шести його попередників разом узятим. Потрібно констатувати, що жителі більшості сіл, селищ і міст, розташованих на території 38-го округу вперше за 28 років здобуття Україною незалежності відчули таку активну позицію їхнього обранця.

Всім відомий наймасштабніший соціальний проект Нестеренка, з ініціативи і за постійного контролю якого занепала Магдалинівська школа і не менш «убитий» шкільний стадіон перетворилися на одні з кращих в області. Те ж саме можна сказати і про капітально відремонтовані та буквально з руїн відроджені будинки культури в Гупалівці та районному центрі. Можу назвати кожного з 246 жителів Магдалинівщини, які просили передати слова подяки нардепу за отримання матеріальної допомоги на лікування або ліки від створеного Вадимом Нестеренком благодійного фонду «Твiй рiдний край». Люди безмірно вдячні нардепу і за зроблені ним зусилля (звернення до Генерального прокурора і скликаний у Верховній Раді брифінг) щодо повернення незаконно відчужених майже 280-ти гектар пасовищ. Не було місяця, щоб за час його депутатства Нестеренко не побував на Магдалинівщині. Багато людей на власні очі переконалися в його доступності та простоті спілкування з ним.

– Судячи з прізвища, Ваші предки мали мадярські корені?..

– Батьки з Магдалинівщини. Хіба що під час Великої Вітчизняної один дід загинув, звільняючи Угорщину… Інший – під Сталінградом.

– Традиційне питання про сім’ю і захоплення.

– Одружений ще зі студентських років. Вважаю, що добре виховали двох синів. Старший – лікар-травматолог в обласному центрі, молодший – інженер-енергетик, керує електропостачанням у великій торговельній мережі, живе в Кам’янському. Четверо улюблених онучок – від семи до 15 років.

Захоплень теж два – рибалка і пасіка. Вчора, до речі, піймав хороших, понад два кіло кожен, лина та коропа. Ні, тенета не визнаю, тільки вудка або закидушка з пружиною.

Ось уже 30 років займаюся, вірніше, займався бджолами, але останнім часом щось охолов. І матеріальний стимул пропав – не дуже добре нині мед продається, та й гинути стало багато бджолиних сімей від хімікатів і неорганічних добрив, якими заливають і зверху обприскують поля, луки тощо. До останнього мав 70 вуликів, зараз залишилося не більше 25. Якщо б не дружина, залишив би пару-трійку для підтримки форми.

– А що натомість?

– Своєрідно перекваліфікувався в городника і садівника: дві третини ділянки засіяв ячменем, на семи сотках, що залишилися, посадив картоплю, арахіс, помідори, кавуни. Ще тримаю кроликів. Тож і без бджіл нудьгувати не доводиться.

Євген ЄВТУШЕНКО

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *