• craft-beer

Назад від корпорацій до ремісництва: пивні тренди

Ще кілька років тому крім стандартного лагера навіть у недешевих пабах великих міст України можна було спробувати максимум вишневе пиво. На цьому асортимент «оригінальностей» вичерпувався. Сьогодні ж повільно, але впевнено відбувається те, що американські та європейські броварі голосно називають крафтовою революцією. Але щоб говорити про предмет конкретніше, варто дати терміну визначення.

Що ж ховається за модним слівцем «крафт»?

Крафтове пиво (з англ. Craft beer) – це будь-яке пиво, зварене не у промислових масштабах, а на маленькому виробництві, найчастіше за власними рецептами для особистого вживання і творчої самореалізації. Багато відомих сьогодні крафтових пивоварів починали з власних кухонь або сараїв зі встановленим там обладнанням. Нерідко люди навіть не відкривають приватні пивоварні, а орендують цех, де й варять пиво з авторських рецептами і традиційними технологіями.

Для США крафтове пивоваріння – справжній тренд, хоча проблем зі становленням і просуванням подібного бізнесу вистачає й там. Проте, ігноруючи труднощі, всі поспішають приміряти на себе образ пивного революціонера, тож цей «крафтовий бум» настільки величезний, що про відкриття власної броварні кажуть, як про чергову поїздку на море чи нове тимчасове хобі. Ось такі великі іграшки великих дітей!

Пивоваріння – творчість за правилами

Офіційного перекладу цього явища ще немає. В різних джерелах можна зустріти відповідності починаючи від «ремісничого» та закінчуючи «саморобним». В Америці є чіткі ознаки крафтового виробництва, введені Американською асоціацією пивоварів:

  1. Мала пивоварня, яка виробляє не більше 6 мільйонів барелів (703 мільйона літрів) пива на рік. Вочевидь, чим більше виробництво, тим вищі ризики при експериментах – якщо новий сорт прийдеться не до смаку споживачеві, при масовому випуску збитки будуть непідйомними. Один з основних принципів крафта – введення нових рецептів та оригінальних смаків, тому така вимога продиктована чистою логікою та здоровим глуздом.
  2. Незалежність від зовнішніх інвесторів і (або) акціонерів. Не менш 75% капіталу пивоварні має перебувати в її безумовному розпорядженні, якщо сторонній вплив перевищує 25%, керівництво компанії вже не може підходити до процесу пивоваріння творчо, тому що змушене орієнтуватися на фінансові критерії. Для крафтового виробництва це неприпустимо.
  3. Дотримання традицій пивоваріння. Базу авторського пива повинен складати солод, крім того, пивовари зобов’язані працювати над ускладненням смаку, а не над зниженням витрат і вартості напою.

Наразі крафтові броварні займають у США близько 25% ринку. Однак таких підприємств не може бути нескінченно багато. Таке пиво – це знання рецептури, жага до експериментів і творчий потенціал, що є вичерпним. Щороку в США відкривають близько 150 нових пивоварень, але закривається приблизно стільки ж. У Європі картина приблизно така сама, тільки із запізненням років на десятки років. У свою чергу, Україна настільки ж відстає від Європи.

На даний момент в Україні є близько десяти солідних крафтових броварень, що активно розширюються, та безліч невеличких броварень, що формуються навколо барів і пабів. Вітчизняні броварі прогнозують поступовий розвиток такого виду бізнесу (адже броварське мистецтво ніколи не було чуже українцям), але поки що – в межах «преміум-сегменту», адже масовість будь-якого нового на ринку продукту – питання його ціни та обсягів попиту… Що ж, здається, час ретельно вивчити питання, підняти дідівські рецепти та звільнити сарайчик-два під модний бізнес? 🙂

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *