• Олена Анатоліївна

«Міністр культури» Юр’ївського району

А почалося все в школі, де Олена Персиста, майбутня начальниця відділу культури, туризму, національностей та релігій Юр’ївської РДА, була відповідальною за організацію всіх дитячих ранків, свят і вечірок

Народилася в простій родині. Мама бухгалтер, тато був зварювальником. Долучилася до культури у Варварівській школі, де з подружкою постійно брала участь у всіх концертних і театралізованих заходах. Крім того, відвідувала безліч різних гуртків, студій і секцій творчого спрямування, в тому числі фортепіано, малярської та фото-справи.

– І, незважаючи на таке культурне тяжiння, мріяла стати банкіром – заможною, солідною, як тоді казали, людиною, – згадує Олена Анатоліївна. – Як виявилося, я була всебічно розвиненою дитиною та крім культурно-творчого спрямування з успіхом розвивала в собі й відданість точним наукам. Брала участь і нерідко перемагала на різного рівня олімпіадах з алгебри, геометрії, фізики, хімії. А коли солідні дядьки з райадміністрації вручали мені за перемоги грамоти, страшно захотіла стати… головою райдержадміністрації… Не інакше, як мої мрії почули, та після школи взяли на роботу секретарем голови Юр’ївської райдержадміністрації. А наше фінансове райуправління дало мені направлення на заочне навчання у Дніпропетровській фінансовій академії, яку я закінчила на «відмінно». А після першого курсу мене перевели до відділу економіки РДА, де після відходу в декрет начальниці, протягом трьох років виконувала її обов’язки. Потім перевели керувати сектором інфроструктуру і ЖКГ, де впритул займалася ремонтом доріг, укладанням асфальту, благоустроєм вулиць, опаленням, ремонтами будівель тощо. А рік тому мені доручили керувати культурою.

Цікаво, чим викликана така різка зміна роду діяльності?

– В адміністрації з’явилася вакансія, і мені захотілося спробувати себе на ще невідомій управлінській стезі. Тим більше, що в мене ж у юності були до цього всі задатки. Набравшись сміливості, запропонувала головi райдержадміністрації Вадиму Петровичу Золотопупу свою кандидатуру. Він погодився, сказавши, щоб подавала документи на конкурсну комісію, яку успішно пройшла. Спочатку було дуже важко, тим більше, деякий час доводилося поєднувати і ЖКГ, і культуру. Згодом зрозуміла, що культурне господарство району вселяє повагу. Під моєю відповідальністю: 81 співробітник; 15 Будинків культури; бібліотечна система, що складається з 16 бібліотек; дитяча музична школа. Завдяки головi РДА, побувала в усіх віддалених клубах і бібліотеках. Чесно кажучи, очікувала гіршого. Приємно здивувала Преображенка та голова сільради Ольга Фесенко, яка всіляко допомагає колись згорілому клубу «встати на ноги» – потихеньку приводять його до ладу, відкрили спорткомплекс із тренажерами. Про зал-трансформер у Вербуватівці ваша газета вже писала, але там народився ще й унікальний театралізований гурток, який із великим успіхом гастролює районом.

А якою культурою живе «міністр» районної культури?

– В основному, аматорською. Наприклад, є в нас у Новогригорівці прекрасний і популярний гумористичний колектив на чолі з керівниками тамтешніх Будинку культури та бібліотеки. На День культпрацівника вирішила згадати молодість і зіграла в декількох їхніх інтермедіях. Кажуть, вийшло непогано. А для найдушевніших глибин – дорами, південно-корейські серіали, які надихнули мене почати вивчати корейську мову. Похвалюся, досягла в цьому деякого успіху. Для закріплення мрію побувати в Південній Кореї. А водночас для душі та тіла – тричі тиждень займаюся пластичними танцями.

Євген ЄВТУШЕНКО

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *