Мізки набакир

У нас у країні за останні декілька років з’явилась величезна прірва між реальністю й тими хворими фантазіями, які подібно до зграї ворон кружляють у головах у значної частини населення. Власне кажучи, масштаби цієї катастрофи підтверджують цифри зі звіту Мінсоцполітики 2017 року: кожен третій українець страждає від нервових розладів, Україна посіла перше місце в Європі за цим показником. За словами заступника міністра охорони здоров’я Романа Ілика, понад 75 % громадян, які страждають психічними розладами, не звертаються до лікарів. Вони вирішують свої проблеми за допомогою алкоголю або наркотиків. І все це відбувається на тлі реєстрації величезної кількості всіляких громадських організацій і рухів, у складі яких часом є лише 1–3 агресивні «активісти».

У результаті ми стали плутатися в гаслах і поняттях. Озлоблений народ на віру сприймає отруєні брехнею псевдо-новини, плутає інформацію з плітками, готовий звинувачувати в смертних гріхах усіх і вся. Ви взагалі звернули увагу на те, що в нас із телевізора, з інтернету, з більшості газет взагалі зникли хороші новини. Ні, самі по собі хороші новини є, але про них ніхто не хоче писати. Усім хочеться «чорнухи» й кошмарів.

Відкривають у Новомосковську після реконструкції нову площу. Ця подія добра чи погана? Запитайте в тих мам, які будуть влітку гуляти в тіні платанів, біля квітучих сакур і троянд нововимощеними доріжками площі або на новенькому дитячому майданчику. Запитайте в молоді, якій нарешті випала нагода похвалитися перед своїми друзями з обласного центру модним і креативним фонтаном. Але що ми можемо прочитати в місцевих ЗМІ про площу? Що газ подорожчав. Що активісти та громадські працівники обурені. Що опалювальний сезон почнеться тільки з листопада. До чого тут площа? Так, ні до чого. Просто наші мізки зомбують з усіх боків, щоби ми, не дай Боже, чомусь раптом не пораділи. Не можна радіти, — кричать активісти! Ганьба, — кричать громадські працівники! Голосуйте за мене, — хором кричать численні кандидати на якесь тепле місце. А все чому? Відповідь уже дав вище заступник міністра з охорони здоров’я: 75 % закомплексованих, нервових і недужих головою громадян не звертаються до лікарів.

Вчіться думати своєю головою та самостійно розбиратися в усьому. Не існує чорно-білого світу, світ різнобарвний. Навколо нас і хороше й погане. Цінуйте гарне, радійте йому. Одна посмішка і хвилина радості продовжує життя на тижні, а ось із поганим потрібно боротися, засуджувати його. Головне, не плутати перше з другим.

І ще. Дуже важливо навчитися розбиратися в громадських працівниках і активістах. Ні, не в сенсі ставити їм діагнози, ми для цього здебільшого не маємо медичної освіти. Розбиратися — це розуміти, що стоїть за їх криками. Бажання зробити добру справу або бажання випнути себе, попіаритися на людських проблемах. До речі, уже з’явилися й такі активісти, які ближче до криміналу, ніж до громадської діяльності.

Ось вчорашня новина від правоохоронців Києва: «Поліція затримала банду «борців із корупцією», яка… вимагала гроші». Для цього зловмисники створили громадську організацію. Далі текст офіційного прес-релізу: «Молоді люди вимагали від співробітників державних органів і комерційних структур грошові кошти за нерозголошення компрометуючої або конфіденційної інформації, яка була ними сфальсифікована. У разі відмови — чинили на них тиск, зокрема, погрожували фізичною розправою та знищенням майна». Озирніться навколо. Придивіться до наших місцевих крикунів. Про що вони кричать? І чого вони насправді хочуть.

Ваш Мартин КАПУСТА

 

 

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *