Магдалинівщина відтепер із головою

Розпорядженням Президента України головою Магдалинівської райдержадміністрації призначений Владислав Іванович Зражевський. Ми зустрілися з новим головою на третій день його роботи в РДА

Йому 51 рік. Народився в Дніпропетровську, у робітничій сім’ї. Після трагічної загибелі батька, який працював на комбайновому заводі, з 10 років виховувався мамою. Улюбленими предметами в школі були історія й географія, на олімпіадах із яких займав призові місця. З дитинства багато читав і мріяв стати військовим льотчиком, але, як сам відверто зізнається, нічого для здійснення мрії тоді не зробив, а разом із другом вступив до торгового училища, закінчив його з червоним дипломом.

— До армії залишалося кілька місяців, які я відпрацював у Дніпропетровському ЦУМі, згадує Владислав Іванович. — За два роки служби не припинив посилено займатися багатьма видами спорту, зокрема, боксом, а також виконав норматив кандидата в майстри спорту з гирьового спорту. Після демобілізації повернувся додому й деякий час працював за фахом у Продторгах обласного центру. Одружився, народилася перша дочка, я вирішив вступити на вечірнє відділення металургійного інституту.

– Для сімейної людини вечірня форма навчання у вищому навчальному закладі — це дуже складно…

— Заняття проводилися чотири рази на тиждень, а крім сім’ї та мінімум чотирьох годин занять у мене були ще основна робота, тренування, друзі, хотілося просто сходити в кіно, парк, адже молодий ще був. Та й заробити не завадило б, оскільки за мною вже була сім’я… Тут почався кооперативний рух, і товариш запропонував спробувати. Словом, отримавши незакінчену вищу освіту, я залишив інститут. У кооперативі доводилося багато займатися важкою ручною працею. Тут виручав спорт і дисципліна. Сім’я відчула матеріальне полегшення. Набувши досвіду підприємництва, був запрошений у команду одного з перших на Дніпропетровщині СП, спільного українсько-американського підприємства БКС. Більш-менш ставши на ноги і придбавши ще більше життєвого й підприємницького досвіду, зайнявся приватним бізнесом.

В металургійному інституті так і не відновилися?

— Ні, до всіх перерахованих причин його залишення, ще зрозумів, що металургія — це не моє. Хоча, з роками й набуттям досвіду підприємництва чітко розумів, що потребую не тільки практичні, але й фундаментальні знання. Через це в 32 роки вступив на навчання на заочне відділення юридичного факультету Київської академії внутрішніх справ.

Від торгівлі та металургії до юриспруденції — це професійний пошук?

— Швидше, науково обґрунтований підхід до бізнесу, яким уже займався понад 10 років. Настав час, коли більшість дій не тільки підприємця, а і простого пересічного громадянина тягне за собою якісь правові та юридичні зобов’язання. Щоби не бути в цій сфері дилетантом, що призводить до великих проблем, потрібно бути професійно освіченим. Навчався з великим інтересом і задоволенням, але трішки не дотягнув до червоного диплома. Зате, з основних предметів — тільки «відмінно».

Ви, кажуть, працювали в органах…

— Відділ юстиції виконавчої служби райвиконкому, куди перейшов працювати ще студентом-заочником, навряд чи можна назвати правоохоронним органом. А ось робота в обласній раді заступником керівника з правоохоронної діяльності дала мені можливість реалізувати свої юридичні знання. Також працював начальником юридичної служби Дніпропетровської обласної ради. Це, що стосується правоохоронної діяльності. До цього було управління зовнішніх відносин та зовнішньоекономічної діяльності обласної держадміністрації. Моя перша серйозна посада в обладміністрації — начальник відділу туризму, де я працював під кураторством заступника губернатора Едуарда Владиславовича Дубініна. Взагалі-то, мені надзвичайно пощастило з керівниками області різного рівня, які стали моїми наставниками і вчителями премудростей держуправління. За рік роботи в організації туризму Дніпропетровська область увійшла до п’ятірки кращих в Україні. Ми повернули сферу туризму області в правове поле, очистивши від тіньових туристичних фірм, що не мали ліцензії. Мене навіть нагородили знаком «Почесний працівник туризму».

Тоді про всі етапи трудового шляху Владислава Івановича Зражевського.

— Після облради за пропозицією губернатора Надії Дєєвої знову повернувся в ОДА, очоливши управління споживчого ринку. Під час губернаторства Віктора Бондаря був начальником управління протокольних та масових заходів. Після звільнення з 2008 року до 2010 був директором девелоперської компанії. Розробляли дуже цікаві проекти під «Євро-2012», яке, на жаль, у нашому місті не проводилося.

А звідки прийшли в Магдалинівку?

— Понад сім років, до кінця 2017 го, працював у Львові. Запросив мене до Львівської обладміністрації тодішній губернатор. З перших днів російської агресії займався збором і відправкою на передову відсутніх тоді в армії теплих речей і продуктів. Обіймав різні посади — від радника губернатора до керівника департаменту ОДА. Полюбив Львівщину, знайшов хороших друзів.

А політика й партійне членство присутні у Вашому послужному списку?

— Не можу сказати, що відсутні, був членом партії «Громада», від якої обирався до обласної ради. Для мене це був великий професійний і життєвий досвід.

Тепер про головне: як вважаєте, чому саме Вам, людині не місцевій, запропонували очолити Магдалинівську райдержадміністрацію?

— Чому ж не місцевій, якщо я понад десять років пропрацював в обладміністрації та облраді. На Львівщині, вважайте, я був у службовому відрядженні. У грудні минулого року я повернувся до Дніпра й майже відразу мені запропонували пройти процедуру погодження на посаду голови Магдалинівської РДА в Кабінеті міністрів і Адміністрації президента.

Уже почали знайомитися з районом?

— Зустрічався з першим заступником Юрієм Коробовим, який півтора року виконував обов’язки голови райадміністрації, Олександрою Колесник, моїм заступником, з Володимиром Горенком, керівником апарату РДА, з начальниками і працівниками відділів, з правоохоронцями. Скажу відверто, усі вони справили, по-людськи гарне й по-діловому позитивне враження. Сьогодні знайомився з опорної школою, точніше, станом ремонту та підготовкою до опалювального сезону. Конкретикою поки ділитися не буду, але проблеми є, будемо їх вирішувати.

Можете назвати проблеми Магдалинівського району, які мають для Вас першочергове значення?

– Зараз це початок опалювального сезону та підготовка господарства району до зими, своєчасне й раціональне використання бюджетних коштів, питання соціально-економічного характеру.

Трохи про родину…

— Родина — дружина й доньки — основні для мене цінності в житті. Старша донька працює в туристичній сфері, молодша — на телеканалі в Києві. Дружина займається бізнесом.

Чим захоплюєтеся?

— Спортом і літературою. У міру можливості намагаюся тримати себе в спортивній формі. При наявності вільного часу беру в руки книгу.

Чи не завадив Вам апаратний вишкiл захопитися релігійною тематикою?

— Читаю Екклезіаста, книгу притч Соломонових, Нагірну Проповідь… Адже раніше, не маючи навіть базової освіти, люди були побожними й мудрими. У Біблії та Євангелії дані відповіді на всі питання… Скажу так: якби всі люди Землі взяли на три дні піст і віддалися молитві, — закінчилися б усі війни у світі…

Євген ЄВТУШЕНКО

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *