Ліки від бідності

Як вони про нас дбають, просто душа співає та радіє. Це я про 44 кандидати в президенти. 42 з них вступили в передвиборчу гонку з однією єдиною метою — власноруч поповнити державний бюджет України. І таки поповнили! На рахунок Центральної виборчої комісії вже надійшло 112,5 млн грн заставних внесків від кандидатів. Ще 2,5 мільйона — у дорозі. За підсумками першого туру виборів 31-го березня п’ять мільйонів повернуть тим, хто вийде в другий тур, а 110 мільйонів залишаться в бюджеті.

Ми взагалі, здається, винайшли нову галузь економіки — виборчу. Якщо поставити вибори на потік, проводити їх щомісяця, то зростання ВВП складе в нас не жалюгідні 3,5 %, а рекордні для нинішньої України — 4 %! Голота на вигадки хитра. Треба подумати і про те, як монетизувати Томос, щоби він давав не лише благодать, але й реальні податки в бюджет. Треба піднімати військовий податок, Пам’ятаєте ті самі 1,5 % з доходів фізосіб, які із серпня 2014-го року ми платимо на завершення реформи ЗСУ. І за ці роки заплатили в сумі вже 2,3 мільярда доларів. Причому ці гроші потрапляють не в якійсь там цільовий армійський фонд, а просто в бюджет. ВВП зростає, але повільно.

Наш зовсім новий міністр фінансів Оксана Маркарова так і заявила: «… уже 12 кварталів поспіль економіка України росте. Якщо подивитися на результат, звісно, він незвичайний, якщо можна так сказати». Чим незвичайний? Економіка країни перетворилася в ракету, яка скоро обжене всі інші країни?

Міністр Оксана у відповідь зітхає: «Якщо Україна збереже статус-кво такий, як зараз, то щоби наздогнати Польщу, таку, якою вона є сьогодні, нам треба 50 років». Тобто якщо Польща взагалі не буде розвиватися, сяде на лавку й буде півстоліття дрімати, то уряд України твердо обіцяє наздогнати нашу західну сусідку! Ось це я розумію заявка на успіх! Загалом, в уряді з’явився черговий гігант думки. Не вся ж слава повинна діставатися соціальному Реві, інфраструктурному Омеляну й медреформаторській Супрун.

І якщо раптом уряд склепає якесь реформаторське чудо, рівне в бойовій потужності Томосу, якщо завдяки міністрам Україна покаже середньорічні темпи зростання не в 3,5, а в 5 %, то нинішній рівень Білорусії ми наздоженемо через 16 років, Росії — через 22 роки, Польщі — через 25 років. Ну, а на Німеччину з Францією поки замахуватися не будемо, нічого нам із ними наввипередки бігати, у них кросівки нові. Та й у нас свої справи є важливіші: у середу 20-го лютого на черговому засіданні Кабміну затвердили черговий щорічний план заходів щодо реалізації національної Стратегії подолання бідності. Але ліки від бідності лише одні — гроші. Пургеном або валідолом від бідності не вилікуєшся. Ось я й повторюю — давайте проводити вибори щомісяця, а суму застави піднімемо з 2,5 мільйонів до двадцяти п’яти. А там і бідність подолаємо, і майбутніх рятівників вітчизни до корисної справи підключимо.

Ваш Мартин КАПУСТА

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *