Куди воно все котиться?

Чим ближче до виборів, тим страшніше. Щось так швидко деградує в країні, що ми вже не встигаємо не тільки втручатися в процеси, а й навіть спостерігати за ними. Ну от скажіть: кому заважала єдина в Україні спецлікарня тюремного типу в Дніпрі для психічнохворих маніяків і вбивць? Навіщо міністр з охорони здоров’я Супрун вирішила її закрити, а небезпечних хворих розвести у звичайні психушки за місцем проживання? Туди, де немає ні тюремних стін, ні тюремної охорони? Першого вбивцю повезли до Харкова, по дорозі в спецмашині закінчився бензин (а як же в нас без цього?!), хворий стукнув санітара і втік. Поліція його таки знайшла, але ж у лікарні було близько півтисячі таких психів. Один з них вбивав дітей, другий лопатою відтинав голови в людей, третій брав в заручники півсотні хворих у львівській лікарні. Навіщо це робиться? Мета яка?

Гаразд, бог із ними, із Супрун, із психами й лікарнями… Хоча, ні. Бог сьогодні не з перерахованими вище громадянами, він розбирається з тим, що там государеві чиновники творять із православними церквами і храмами в Україні. Ніби як у нас у Конституції записано, що церква відокремлена від держави, кожний вірить у що вважає за потрібне, але ж втрутилися чогось наші начальники в справи церковні. Говорили про Томоса (хоча, навіщо Томос чиновнику — іудею або католику, у них свої храми). У результаті отримали церковний скандал, що починає розгоратися синім полум’ям. Колишні неканонічні священнослужителі Макарій з УАПЦ і Філарет з УПЦ КП уже почали сваритися. Ось як Макарій описує свою божественну розмову з Філаретом: «Патріарх Філарет звернувся до мене і сказав «Терміново потрібно Собор скликати». Я йому кажу, що Собор збирати немає статуту. Філарет відповідає «А статут у мене є». У мене теж є, але з двох статутів треба зробити один статут. «Ні, буде мій статут» гнівається у відповідь Філарет».

Поки дві церкви з’ясовують стосунки між собою, голова держави вирішив зробити щедрий подарунок Константинопольському патріархату — подарувати йому один із найгарніших храмів України — Андріївську церкву в Києві. Чи не занадто щедра оплата за обіцянки Томосу?

У цей час наш найбільш генеральний прокурор Юрій Луценко знову зганьбився на всю країну. Захотілося йому залучити до відповідальності народного депутата Олександра Вілкула. Захотілося, ну й добре — проведи слідство, знайди докази, оформи грамотно кримінальну справу, а потім приходь у Раду. Луценко всі перші кроки пропустив і прийшов у Раду, вибачте, з фуфлом. Продемонстрував цілковиту юридичну неграмотність, захищаючи у 2018 році… права колгоспників і колгоспну землю. Так весело над прокурором давно не сміялися.

Ваш Мартин КАПУСТА

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *