Кагат нерайонного масштабу

Україна отримала небувалий урожай – мільйон сто тисяч тонн яблук. Перевиробництво оцінюється на рівні 150-200 тисяч тонн. Аналітики пояснюють, що обвал цін на закупівлю яблук – це нормальна реакція ринку на перевиробництво.

На прикладі врожаю яблуневого саду ФГ «МЮД», що в селі Чаплинка Юр’ївського району, ситуацію коментує агроном-садівник фермерського господарства Іван Захарко.

– Гілки яблуневого саду «МЮДа», я гадаю, гнуться від наливних плодів, що вродили цього року?

– Врожай у цьому році просто небувалий – на 35% вищий, ніж, наприклад, у минулому році. Через це середній сортамент або розмір яблук трохи менший… Пов’язано це як зі сприятливими погодними умовами, так і з помітно збільшеним досвідом вирощування цієї культури в місцевих садівників, а також з успішною боротьбою з грибковими захворюваннями і шкідниками. Хоча, подібний надприродний урожай уже траплявся десять років тому, у 2008-му році.

– З якими проблемами зіткнулися в цьому році?

– Взагалі-то, у садівника три проблеми: виростити, зібрати та продати урожай. Цього року дві проблеми вирішили, а, ось, реалізація стала супер-проблемою. Усі наші сховища й холодильники «під зав’язку» заповнили яблуками вищих сортів. Зараз збираємо і зсипаємо в кагати, так називають купи городини. У нашому випадку – довгу й багатотонну купу падалиці і третього сорту яблук, що зберігається під відкритим небом. Це все традиційно відправляли на переробні заводи для виробництва соку. Зараз же це робити, що називається, собі дорожче. Справа в тому, що вінницький і ірпінський заводи, з якими ми здебільшого працюємо, встановили закупівельні ціни на яблука набагато нижчі, ніж їх собівартість.

За попередніми підрахунками, цього року собівартість кілограма яблук у нас становить одну гривню. Спочатку заводи і брали за такою ціною. Ми хоч виходили «на нуль» – ні збитків, ні прибутку. У всякому разі, це давало можливість і яблуку не дати пропасти на землі, і людям заробити. Через кілька днів заводи знижують закупівельну ціну до 85 копійок, а ще через тиждень – до 74 копійок. Заводи це пов’язують передусім із подорожчанням пального для перевезення автотранспортом. Наприклад, вартість перевезення однієї тонни яблук у Київську або Вінницьку області обходиться мінімум у 650 грн. Та ще машині потрібно вистояти три, чотири, а то й більше днів в очікуванні розвантаження за заводськими воротами. Ближче заводів немає. Був на Дніпропетровщині завод у Марганці, але він у цьому році навіть не запускався через неотримання сертифіката. Та й конкурувати йому з консервними та переробними гігантами в період надлишку яблук зовсім економічно не вигідно.

– Скільки яблук зібрали, скільки відправили на заводи, скільки заклали в склади і, нарешті, скільки лежить у купі-кагаті?

– За попередніми підрахунками яблучний урожай цього року становитиме приблизно 1000 тонн. З яких тільки 150 тонн продали заводам. На складах зберігається до 700 тонн. А в цьому кагаті довжиною вже понад 100 метрів звалено не менше 160-170 тонн. Справа в тому, що розміри й тоннаж її з кожним днем збільшуються, оскільки збір ще триває.

– Вирішили, куди подіти таку кількість яблук, не свиням же на корм?

– Для свиней та іншої худоби яблука не корм, не їжа, а, так би мовити, десерт. Плоди некалорійні, надбавки до ваги чи нарощування сала не принесуть, а навпаки, можуть спровокувати схуднення і викликати надмірний апетит…

Питання про заводську та нашу відмову від покупки-продажу декількох сотень третьосортних яблук та падалиці поки не знятий із порядку денного. Ведемо переговори, хочеться сподіватися, що вони закінчаться порозумінням.

– Добре, а якщо домовитися не вдасться?

– У такому випадку за копійки віддамо на тваринницькі чи птахоферми. Практикуємо продаж приватним особам, але, хто хотів, уже купив, а на таке різносортя навряд чи хто зазіхне. От би ще відродити виробництво яблучного вина, яке процвітало в Україні до горбачовської перебудови.

– Чув, що багато садових господарств цієї осені взагалі відмовилися збирати яблука або розсипають їх у вигляді добрива на полях…

– По-перше, дозрілі яблука не будуть висіти на дереві до зими, а падалицю так чи інакше доведеться прибирати з-під дерева, інакше… А ось цілими розсипати їх полями в якості добрива – не радив би. Хоч це й органіка, але ціле яблуко почне гнити, утворюючи не добрива, а навпаки – середовище для зародження хвороботворних для ґрунту бактерій. Якщо вже вирішили удобрити поле яблучками, то попередньо треба їх обов’язково перемолоти, щоби пішов потрібний хімічний процес.

– Отже, садівникам не догодиш: малий, як, втім, і великий врожаї однаково погані.

– Нинішню ситуацію можна охарактеризувати прислів’ям: хотіли, як краще, а вийшло, як завжди. Ми, ось, тепер думаємо, коли ж краще – при неврожаї або при надврожаї?!.

– Скільки сортів яблук виростили в цьому році?

– Два літніх, п’ять осінніх і 18 зимових сортів, включно з найдорожчим на сьогодні сортом Семеренко.

– Кажуть, у «МЮДі» побудували нові овочесховища, у яких яблука можуть лежати аж до наступного врожаю

– Якщо декілька років тому в нас яблука з осені зберігалися мінімум до нового року, максимум – до настання сильних морозів, то нині – шість місяців, до травня-червня. Це завдяки будівництву нових камер і установкою в них нових технологій зберігання. А нещодавно випробували американську технологію зберігання «смартфреш». Вона забезпечує стабілізацію яблук у холодильнику, продовжуючи термін їх зберігання.

У минулому році керівництво «МЮДу» відрядило мене на тренінг садівників до Польщі чи Німеччини, де я познайомився зі світовими досягненнями майже нанотехнологій довгострокового зберігання фруктів та овочів, зокрема яблук. Одне з них – холодильник із регульованим газовим середовищем (РГС), яке обволікає кожне яблуко спеціальним нальотом, що уповільнює процес старіння плоду. Коли подібні сховища будуть у нас – проблем зі збутом і збереженням яблук або інших фруктів чи овочів не буде.

– Бачив в ангарі викладені із солом’яних тюків декілька імпровізованих міні-сховищ…

– Можна сказати, це моє ноу-хау: солома дає одночасно тепло й доступ повітря до яблук. Ідея прийшла, коли сховища заповнилися під зав’язку, а хороших яблук залишилося ще багато. На «кагал» їх відправляти шкода, ось і вирішив використовувати порожній простір неопалюваного ангара, розбивши його на квадратні осередки п’ять на п’ять метрів. У кожен такий осередок увійде близько п’яти тонн яблук. Солом’яна оболонка огортає плоди знизу, з боків і зверху. Думаю, що вона захистить яблучка навіть від лютих морозів. А взагалі, таке зберігання оголошено експериментальним і кінцевий результат буде видно тільки навесні.

– А які культури в «МЮДі» вродили на кшталт яблукам?

– У цьому році дуже добре показала себе черешня, яка, на відміну від яблук, до останнього кілограма користувалася попитом. Ні, вишні не було – всі старі дерева викорчували, а молоді ще не дозріли.

Євген ЄВТУШЕНКО

Як варіант

Свій метод боротьби з надврожаєм знайшов фермер із села Спаське Новомосковського району Павло Осін, який кинув клич серед дніпрян із проханням приїжджати в його сади й безкоштовно обривати дерева. Щоправда, за його ж словами, ініціатива виявилася караною. За кожним «любителем халяви» потрібне було наглядати, щоби ті не зашкодили системи крапельного поливу та інші елементи садової інфраструктури.

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *