• зелена енергетика

Зелені експериментатори

Форма має значення

Мешканець Ужгорода Валерій Самойлов власноруч збудував енергоефективний купольний будинок, на створення якого його надихнули роботи американського архітектора.

архитектура екологічна

Взагалі, купольні будинки зараз, що називається, в тренді, хоча й мають багатовікову історію. Не дарма подібну форму мають вігвами, яранги, юрти. У чому ж їхній секрет? Може, якісь дорогі та високонаукові інноваційні технології? А ось і ні, проста геометрія: істотна економія енергії досягається завдяки відсутності перегородок усередині будівлі, сферичній формі приміщення та як наслідок – зменшеній площі несучих конструкцій. Будинок складається з однієї просторої кімнати та невеличкого приміщення на другому ярусі.

Для ізоляції Валерій використав целюлозний утеплювач, а підлога підігрівається від дров’яної печі. За словами майстра, на опалення йде 5-7 кг дров на добу, і машини дров вистачає аж на три опалювальні сезони (у фінансовому еквіваленті – близько 2000 грн! А тепер згадаймо платіжки за централізоване опалення…).

Що найцікавіше – майстер на має спеціальної освіти і всі необхідні навички здобув у процесі будівництва. Ось що значить доступ до Інтернету й жага до нових знань – гримуча суміш! Робота зайняла близько трьох років, а вартість самої споруди склала… 7000 доларів (базова форма дозволяє економити на всьому – так, через меншу вагу споруди вона також не вимагає дорогого фундаменту). Ще 12000 доларів пішло на внутрішнє оздоблення будинку, що в сумі – все ще вартість дуже скромної та «енергоненажерливої» квартирки в місті.

кульовий будинок

Окрім ефективності й доступності, серед переваг кульного будинку: висока стійкість до вітрових навантажень, завдяки аеродинамічній формі, сейсмічна стійкість, звукоізоляція (всередині менше чутно зовнішні шуми),вільне планування і, авжеж, неповторна естетика.

За світло – ані копійки!

Багато українських фермерів поступово переходять до енергії вітру, та з гордістю діляться своїм досвідом. Наприклад Володимир Шибицький зайнявся вирощуванням фундуку та зіткнувся з проблемою проведення електрики на поле. Фермер каже, що вітроелектростанція потужністю 7 кВт, яка тепер живить усі прилади, обійшлася, разом із монтажем, у 50 тисяч гривень. Звучить недешево, але ж тепер за світло не сплачується ані копійки та й відчувається повна незалежність: можна навіть узимку повноцінно працювати.

економія

Як зловити вітра в полі

Петро Джугало з Львівщини розповідає, що сконструював вітрову електростанцію своїми руками. Каже, що зробив це скоріше для себе, як він каже «для душі», а не з якоюсь виробничою метою. Було цікаво, як це працює, наскільки складно власноруч убезпечити себе від несправностей і відключень енергії, які на селі періодично трапляються. Чоловік зварив турбіну, приварив до труби двометрові листи бляхи, турбіну, яка крутить автобусний генератор, закріпив на вишці. Електрика йде на акумулятор, а потім на інвертор і безпосередньо до розеток. Хоч ефективність не дуже висока, але на освітлення хати цілком вистачає.

І головне, такий досвід надихає на продовження експериментів, доводить, що за зеленими технологіями – майбутнє, причому не чиєсь там, а наше – простих і працьовитих людей. Тож у наших талановитих і сміливих співвітчизників явно є чому повчитися!

 

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *