Заручники мимоволі

Погортав сьогодні ввечері стрічку новин України та нашої Дніпропетровщини. До того догортався, що довелося лізти в холодильник і наливати собі чарочку, бо без неї вже просто неможливо було заснути. Таке відчуття, що машина часу перенесла нас в останній день Помпеї і там застрягла, припустимо, піддон картера пробило. Тепер наш «останній день» триває щодня і ніяк не закінчується.

І найдивніше те, що нема кому й претензії пред’явити. Негатив є, а одного конкретного винуватця – немає. Все настільки змішалося й переплелося, що навіть про причини ДТП можна міркувати годинами. Наприклад, про дороги, які радянська влада залишила нам в такому стані, що вони витримали лише тридцять років експлуатації. Про реформу міліції, яка залишила дороги взагалі без якогось контролю: даішники зникли, а камери відеоспостереження вже четвертий рік не з’являються. Про нашу правосвідомість, яка як пропала кудись у 15-му столітті, так досі й не знайшлася. Про стан транспорту, коли техконтролю немає та й грошей на серйозні ремонти теж немає. Про психологічну нестабільність, від якої ми стали злими, нервовими й непередбачуваними. І це розмірковування лише про одне ДТП. З ним – зрозуміло, там скоріш за все водій буде винуватим. А що, наприклад, робити з водою?

Всі пам’ятають літньо-осінні катаклізми з водопостачанням Новомосковська і околиць. Тоді відразу понавішували негативних ярликів (власне кажучи – правильних ярликів!) на господарський менеджмент водоканалів. Знайшли «ворогів народу» і ніби як заспокоїлися, але причини катаклізмів від цього нікуди не поділися. І ось вчора обласне КП «Аульський водовід» попередило, що з 2-ї години доби 9-го листопада можливе повне відключення абонентів від водопостачання. У переліку населених пунктів, на секундочку, – Дніпро, Кам’янське, Верхньодніпровськ, Новомосковськ, Новомосковський, Криничанський і Дніпропетровський райони. За кількістю населення – це 2/3 області.

Йти штурмувати водоканал? Так він, начебто, і не винен. Головний інженер КП Бондаренко пояснює, що відключає їх обленерго: «…надійшло попередження від ДТЕК щоб підготували обладнання до відключення. Вони збираються відключити лінії Л-464 та Л-465 за те, що споживачі й підприємства, які розташовані там, заборгували за світло». Йдемо штурмувати ДТЕК? Але ж там і не заперечують, якщо ми прийдемо і принесемо з собою гроші, щоб розплатитися за борги. І знову вибудовується ланцюжок причин і наслідків: старі труби і давно вбите обладнання водоканалів, високі тарифи і неплатежі населення, корупція та безгосподарність. Винних так багато, що винного не знайти.

І це ще квіточки. Ягідки попереду. І називається цей сорт ягід – «децентралізація». У ній дуже багато хорошого, і рівно стільки ж поганого, якщо тверезо оцінювати наші бажання і можливості. Ті ж самі дороги, труби, школи, центри медичної допомоги та інша життєво необхідна інфраструктура тепер потрапить у руки дбайливих господарів – об’єднаних громад. Але що з цим добром робити, якщо бюджету громади не вистачить на капітальну модернізацію інфраструктури? Легше зі школами – можна закрити і не морочити голову, а діточок шкільні автобуси возитимуть в райцентр. А 50 кілометрів водопровідної труби? А неплатежі населення за тими тарифами, в яких взагалі немає ні рядка про амортизаційні накопичення?

Всі ми – і оптимісти, і песимісти – хочемо того чи ні, але виявилися в незручній ситуації заручників. У часу і у долі.

Ваш Мартин КАПУСТА

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *