• kinopoisk.ru
    kinopoisk.ru

Забаганки й можливості

Відразу хочу заспокоїти тих надмірно нервових патріотів, які на кухнях і в соцмережах про всяк випадок продовжують таврувати нового й ще інавгурованого Президента Зеленського. І трохи засмутити тих, хто вважає, що Зеленський за два тижні, як анітрохи в цьому не сумніваючись обіцяв його попередник, закінчить війну на сході України. Зеленський аж ніяк не шанувальник Путіна й аж ніяк найпотужніший гравець на міжнародній арені. У питаннях війни й миру якихось серйозних проривів можна очікувати через рік, не раніше. Ось як пояснює ситуацію Іван Апаршин (радник Президента з питань безпеки й оборони): «Поїхати сьогодні в Москву й домовлятися безпосередньо з Президентом Путіним — це абсолютно програшна ситуація. З ним не можна говорити прямо, тому ми повинні все ж просити допомоги в наших партнерів». Усі давним-давно повинні вже зрозуміти, що питання миру в Україні давно вислизнули з наших рук, і рішення тут приймають на рівні Вашингтона та Москви. Ми — не шахісти, ми в цій грі — фігури на шахівниці.

Мир залежав від України та українців у 2014-му році, коли відразу після виборів Порошенко обговорювалися ті питання, які через півроку лягли в основу Мінських угод. Тодішній Президент злякався гніву патріотів і питання ці вирішувати не захотів, а згодом між прямою розмовою та Мінськими угодами рясно пролилася кров, пролягли Іловайськ і Дебальцеве. Це дає якісь не зовсім зрозумілі підстави добре знайомому із ситуацією 2014-го року екс-губернатору Дніпропетровщини Ігорю Коломойському сьогодні в численних інтерв’ю мусувати тезу про «громадянську війну». Чим усе це закінчиться ніхто насправді не знає. І не потрібно розтікатися в солодких надіях, пов’язаних із новим Президентом. Він так само заплутаний у павутині геополітики, як кожен із нас.

Якщо говорити про нового Президента, який ймовірно тижні через три вступить на посаду, то єдині надії, які можна з ним пов’язувати, полягають лише у двох темах. По-перше, створити такі правові умови, за яких посадять усіх нинішніх корупціонерів. По-друге, на базі першої умови і відкоригованого законодавства все ж зуміти хоч трохи переламати сумну економічну ситуацію та заманити в реальний сектор гроші інвесторів. Якщо ці дві умови вдасться реалізувати хоч наполовину, можна вести мову про робочі місця та зарплати.

Особисто мені хочеться ще і третій пункт — прибрати з порядку денного країни та її Верховної Ради все ідеологічні законопроекти, на кшталт закону про мову тощо. Мені б дуже хотілося, щоб ініціативи Зеленського не поділяли, а згуртовували народ. І не навколо вишиванок, а навколо нормального рівня життя.

Ваш Мартин КАПУСТА

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *