Друге народження Перещепинської бібліотеки

Новомосковська районна бібліотечна система, що складається з 38 філій, центральної та дитячої бібліотек у Перещепиному, — є найбільшою в Україні.Кількість її користувачiв перевалила за 25 тисяч, а передплатників — 85 тисяч жителів Новомосковщини. Книжковий фонд налічує приблизно 400 примірників.

На питання про роботу центральної бібліотеки й Новомосковської районної бібліотечної системи відповідає її директор Юлія Миронівна Селіхова.

– Як пережили переїзд і коли відновили роботу?

– Оскільки бібліотека розташована на другому поверсі Будинку культури, то й відкрилася вона разом із ним, у вересні минулого року, на день міста Перещепиного. Як завжди, цій довгоочікуваній події передували кілька років поневіряння в колишньому пологовому відділенні міської лікарні, приміщення якого нам люб’язно надало керівництво лікарнею.

Переїзд зайняв більше місяця. Під час літніх канікул за допомогою наших юних читачів перевозили книги, стелажі… За що їм величезне спасибі! Також вдячні Новомосковській райадміністрації й районному відділу культури за виділення коштів на придбання нових стелажів, інших меблів.

– Які нововведення в роботу бібліотеки привніс переїзд у новий будинок?

– Ні, штат через це не збільшився, тому варимося у власному котлі власними силами. Безумовно, намагаємося йти в ногу з часом — створюємо інноваційні проекти. Наприклад, створюємо клуб «Інтелект-леді», а щоби не тхнуло матріархатом, у подальшому планується й альтернатива — «Містер-інтелект».

– Правду кажуть, що Ви іноді водите піші та автобусні екскурсії по Присамар’ю?

– Пріоритетний напрямок роботи бібліотеки — краєзнавство. Тут співпрацюємо з усіма віковими групами та категоріями наших читачів. На базі нашої районної бібліотеки створена етностудія «Мальви». Організували народознавчі куточки в усіх наших бібліотечних філіях, де концентруються різні дослідження традицій, обрядів, історії краю тощо. Зокрема, ваша покірна слуга практично написала з цієї тематики книгу з попередньою назвою «Присамарські заграви» й розробила туристично-історико-пізнавальний маршрут по Присамар’ю. Зазвичай використовую автобусний варіант подорожі наступними населеними пунктами: Перещепине — Євецько-Миколаївка — Івано-Михайлівка — Василівка — Всесвятське — Перещепине. За бажанням екскурсантів, які оплачують автобус, маршрут можна коригувати.

– Не боїтеся, що через утворення Перещепинської ОТГ фінансування районної бібліотечної системи буде урізано?

– Бібліотека складається з відділу обслуговування, куди входять абонемент і читальний зал, методико-бібліографічного, а також відділу комплектування та обробки літератури. Подібні бібліотечні системи просто не можна роз’єднати, переполовинити або розбити на частини, адже ми, у якомусь сенсі, частинка державної політики, яка полягає в правильному інформуванні українських громадян, формуванні особистості, вихованні підростаючого покоління в дусі патріотизму, моральності, вивчення національної культури, етносу. У цьому сенсі нас контролюють, і ми, у свою чергу, працюємо в рамках відповідних законів. Співпрацюємо зі школами та дошкільними установами. Створили молодіжний клуб «Лайф», його завсідники — учні Перещепинського ліцею, а в дитячій бібліотеці — клуб «Барвінок».

– У зв’язку з цим мимоволі напрошується провокаційне запитання: часто отримуєте вказiвки на знищення російськомовних книг?

– Щоби бібліотеки знищували книги — це нонсенс. Ми лише можемо списати з бібліотечного фонду через старість чи неактуальність тощо. Після цього списані книги відправляються в макулатуру. Цього року списано досить багато. Що саме — це закрита інформація.

– Знаю Ваше трепетне ставлення до трав’яних чаїв…

– Оскільки багатьом співробітникам я прищепила любов до трав’яних чаїв, намагаємося раз у квартал влаштовувати дні чаю. Можемо приурочити їх до різних заходів, присвячених народним, релігійним і світським святам. У зв’язку з цим хочемо обладнати в бібліотеці щось на зразок фіто-бару або чайного куточка, де за чашкою ароматного трав’яного чаю можна буде посидіти в зручному кріслі й поговорити з цікавим співрозмовником.

Іван ПАВЛОВ

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *