• подарунок

До Дня Перемоги Магдалинівці подарували… протитанкову гармату

Правду кажуть: ніколи не знаєш, де знайдеш, а де втратиш. Ось, близько місяця тому Магдалинівщина позбулася (сподіваємося, тимчасово) пам’ятника Великій Вітчизняній війні (в селище Кільчень відморозки з Дніпра завалили й розрізали автогеном унікальний пам’ятник Невідомому офіцерові, який загинув при визволенні села). І буквально через два тижні смт. Магдалинівка обзавелося раритетною гарматою часів Великої Вітчизняної – легендарної «сорокап’яткою», яку напередодні Дня Перемоги встановили на меморіальному комплексі загиблим при обороні та звільненні Магдалинівки.

Ну, про все по порядку. Будучи в райцентрі, звернули увагу на пил, що піднімається з майданчика меморіалу. На перший погляд, загалом, звичні передсвятково-прибиральні клопоти – школярі замітали доріжки. Але в глибині відбувалося щось інше. Місцеві комунальники готували майданчик під установку явно чогось серйозного та реставрували пошарпані сходинки та парапет основи меморіальної стіни. За всім цим небайдуже спостерігав голова Магдалинівської селищної ради Володимир Найко, раз у раз щось підказуючи й радячи. Як тут не поцікавитися, що відбувається?..

Перш ніж відповісти, Володимир Володимирович вкрадливо, по-партизанськи, кілька разів озирнувся й майже пошепки, але з урочистими нотками в голосі випалив: «До Дня Перемоги гармату будемо тут встановлювати! Протитанкову!». Наступну за цим німу, з обох боків, сцену він же й порушив, мовляв, днями з нагоди дістали «сорокап’ятку»!.. А далі – риторичне: «Більше нічого не скажу, і так місцевий святковий сюрприз видав!»… Але після нагадувань про те, що ми журналісти не місцеві, сюрприз не зіпсувати, а наступний номер газети вийде аж 11-го травня, магдалинівський голова трохи зняв завісу таємничості цієї майже детективної історії.

– Гармата – це подарунок людини, яка просила її не називати. Скажу лише, що це мешканець Магдалинівки, але зараз працює в Києві, де в якомусь сараї на околиці і знайшов цю гармату. Подзвонив мені та питає, чи потрібна для райцентру героїчна «сорокап’ятка» часів Великої Вітчизняної? Природно, я відразу ж погодився – в господарстві все знадобиться. І тут же в голові прокручують варіанти, де її можна встановити. Біля сільради – не так зрозуміють!.. Ідея – на території нашого меморіалу. Як, по суті, так і за датою – доречно! Уявляйте, це ж місцевих хлопчаків від неї батьки за вуха не відтягнуть, адже там всі ручки крутяться й механізми працюють. Та й самі тата з мамами прийдуть на військову реліквію подивитися.

В автентичності знаряддя можна не сумніватися. Дарувальник стверджує, що «сорокап’ятка» пройшла війну. Та це й було видно неозброєним оком – коли гармату привезли, вся її поверхня була покрита віковою іржею. А коли працівники нашого комунального господарства два дні шкурили її металевими щітками й наждачкою, на металі проявлялися кульові й осколкові вм’ятини. Колеса, лапи та лобова частина її рідні, а стовбур, хоч візуально й схожий на справжній, насправді ж зроблений з простої труби. Так що, стріляти з неї навіть по горобцях не вийде.

Коли люди будують і відпочивають, гармати повинні мовчати

Після замаху на пам’ятник у Кильчені керівник місцевого комунального господарства Володимир Омельченко гарантує збереження встановленого на постамент знаряддя. У багатьох місцях воно буде надійно приварене до увіткнених у землю значно довгих скоб. Та й знаходиться меморіал у центрі селища, біля дороги, а вночі освітлюється.

На питання про хід реконструкції меморіалу, Найко сказав, що для встановлення надгробної плити з прізвищами загиблих хочуть встановити місце їхнього поховання, оскільки з початком довгого часу ніхто з нині живих магдалинівців точне розташування могил вказати не може. На сесії сільради затвердили цей захід і будемо залучати фахівців-пошукачів із відповідними приладами.

– З минулого року триває поетапний ремонт меморіального комплексу. Минулого грудня встановили пандус для інвалідних і дитячих візків, замінили частину тротуарної плитки, поступово змінюємо решту, – говорить голова Магдалинівської сільради.

– 8 та 9 травня хочемо, щоб тут за традицією горів Вічний вогонь. Уже листа відправив газовикам. За годину горіння вогню вони беруть 175 гривень.

Традиційно День Перемоги в Магдалинівці – наймасовіше свято. Урочистості та гуляння збирають мінімум дві з половиною тисячі людей та проходять з ранку до пізнього вечора. День закінчується грандіозним феєрверком, смолоскипною ходою та концертом, на який цього разу приїдуть, окрім артистів з району, оркестр із Новомосковська та 40 красунь-барабанщиць із Полтави.

Євген ЄВТУШЕНКО

Коли верстався номер

Інкогніто розкрито

Перед здачею номера до друку до редакції зателефонував Володимир Найко та обрадував, що дарувальник «соркап’ятки» зглянувся й дозволив назвати себе. Це – почесний житель Магдалинівки, колишній голова райадміністрації Олександр Анатолійович Демидов.

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *