• що чекає на Україну

Де тонко – там і… вибухає

Схоже, що система управління державою за останні роки дійшла такої критичної межі, що нам вже й зовнішніх ворогів не потрібно. Ми самі себе розкрадаємо, самі себе вбиваємо цінами й тарифами, та ще й із завидною регулярністю вибухаємо. Ви вже чули про чергову НП в армії – про вибухи на складі боєприпасів у Калинівці Вінницької області? Адже це не перша НП, адже на Харківщині вже вибухало, в Балаклії вибухало.

В усіх трьох випадках офіційна версія розповідає про те, що в усьому винен особисто Путін, що військовими складами бродять російські диверсанти й літають їхні безпілотники з бомбами. Це дуже зрозуміла та приємна версія. Щоправда, по ситуації в Балаклії згодом слідство все ж прийшло до висновку, що тут мало місце необережне поводження з вогнем. Але хто в нас про такий висновок слідства знає? Та майже ніхто. А чим закінчилося слідство за харківськими вибухами? Та поки нічим.

Хоча військові експерти вже років зо два б’ють на сполох про те, що вся система складування та охорони боєприпасів в армійському відомстві, м’яко кажучи, недосконала. А експерти економічні весь час висувають версію про те, що вибухами на складах покривається «відхід наліво» боєприпасів і зброї. І мало того, що гранат, патронів сьогодні в населення на руках стільки, що навіть впали ціни чорного ринку зброї, сьогодні автомат можна купити дешевше, ніж нове зимове колесо для гарного автомобіля. Так на додачу ще міжнародні структури із завидною регулярністю жахають Україну, підозрюючи нас у нелегальній торгівлі зброєю на користь кількох африканських та азіатських країн. Можливо, це наклеп злостивців. Але бардак на військових складах – ось це вже точно не наклеп.

Де тонко – там і рветься. Це мабуть тільки в нас може таке бути, щоб із появою нового врожаю овочів і кормів для худоби ціна на традиційний «борщовий набір» підскочила чи не на третину. Для багатьох українців смак м’яса відійде з реалій сьогоднішнього дня в область спогадів. Це тільки в нас таке може бути, щоб держава безбожно задерла комунальні тарифи до такого ступеня, що вже сама не в змозі погашати борги по субсидіях перед злодійкуватими постачальниками послуг. Що ще має статися в Україні, щоб влада схаменулася, зупинилася й замислилася – а куди ми взагалі рухаємося? Що на нас чекає у фіналі?

Ваш Мартин КАПУСТА

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *