Два слова про щастя

Минулої середи до нас прийшло весняне рівнодення — астрономічний початок весни. Дні стають довшими за ночі. З давніх-давен цей день знаменував собою прихід весни, це було свято перемоги світла над темрявою. Цього тижня календарі рекомендують завершити всі старі справи, навести порядок навколо себе, додати затишку в домі й подумати про плани на майбутнє. І якщо перші поради добре зрозумілі, то на останній я пригальмував. Легко говорити й думати про майбутнє, якщо ти наприклад фін або швейцарець.

Фінляндія днями очолила щорічний світовий рейтинг найщасливіших країн світу World Happiness Report, який формується в рамках ініціативи ООН. Крім неї до десятки найщасливіших країн увійшли Данія, Норвегія, Ісландія, Нідерланди, Швейцарія, Швеція, Нова Зеландія, Канада та Австрія. А Україна? Україна за рік обігнала Уганду та Ефіопію, піднялася на п’ять сходинок і посіла 133-є місце зі 156. Це означає, що нам пора думати про 128 місце? П’ять сходинок на рік.

Ми поки вельми відрізняємося від щасливих країн. І навіть не рівнем доходів, а насамперед рівнем правопорядку і правосвідомості. Якщо, наприклад, учора прокуратура Риму заарештувала тамтешнього віце-мера Марчеллло Де Віто, обвинуваченого в отриманні хабарів, то можна бути впевненим, що справа буде розслідувана, передана до суду, а винні будуть покарані. В Україні, незважаючи на розмаїття антикорупційних органів, наскільки мені не зраджує пам’ять, ще жоден високопоставлений злодій не сів у в’язницю. Шуму багато, а на виході — нуль.

Що ще потрібно для щастя? Хоч якийсь економічний фундамент. Не субсидії, не разові передвиборні доплати до жебрацьких пенсій, а працююча економіка. Не може країна, у якій мізерна кількість високооплачуваних робочих місць і скорочується внутрішній ринок, прогодувати своїх старих. Ось ми і прийшли до того, що змушені підтримувати життєдіяльність суспільства переважно за кредитні та позикові кошти, а це — замкнене й непрацездатне коло. Тому в понеділок міністр фінансів Маркарова знову заявила, що в цьому році нам треба позичити ще приблизно 4 мільярди доларів, оскільки на погашення й обслуговування вже наявного держборгу потрібно витратити 418 мільярдів гривень.

Але це ми зовсім уже в захмарні міркування піднялися. Якщо спуститися на землю, то щастя кожної конкретної людини все ж більш локальне — це наші рідні та близькі люди, наша сім’я та друзі. Тримайтеся міцніше за близьких людей. І дивіться — не побийтеся там перед виборами, з’ясовуючи чий кандидат кращий!

Ваш Мартин КАПУСТА

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *