ДАІ як дзеркало нашої революції

Про рівень розвитку країни можна судити за різними показниками, від валового внутрішнього продукту (ВВП) до якості газону на бульварі. Усі ці критерії будуть правильними, але, як на мене, найкраще розповідає про рівень правопорядку, громадської культури й розвитку особистості жителів країни їхня поведінка на дорозі.

Візьмемо наш регіон і цифри нашої поліції. З початку року виникло 2950 ДТП, у яких загинули 32 людини, травмовані — 517, у тому числі 51 ДТП за участю маршруток із 2 загиблими і 69 травмованими. Працівниками Державтоінспекції зафіксовано 59 392 порушень правил правил дорожнього руху. Згадаймо й цифри минулого четверга, коли за день у трьох аваріях із маршрутними мікроавтобусами загинуло відразу 15 осіб.

Давайте подивимося на цей жах не очима поліцейського або співробітника Кабміну. У них погляд однобокий, їм завжди хочеться підкреслити, що особисто вони ні в чому не винні, і що ось прямо зараз негайно будуть вживати заходів. Ми подивимося на ситуацію очима нормальної людини, яка вміє думати й аналізувати.

Ви пам’ятаєте, як після помаранчевої революції тодішній Віктор Ющенко одним помахом руки розігнав ДАІ. Мовляв, корумповане й не відповідає європейським нормам. Поїздили два місяці без даішників і зрозуміли, що без них поки не обійдешся. Повернули. Потім на ці ж граблі наступив міністр Аваков. Впевнено пообіцяв, що патрульні нової поліції зможуть повністю замінити ДАІ. Як показав час — не змогли. Після перших гучних ДТП колишніх даішників повернули на стаціонарні пости, після ДТП минулого четверга ухвалили рішення створювати нову структуру дорожньої поліції, а фактично — ту саму ДАІ. Ви пам’ятаєте, як три роки тому нам обіцяли стаціонарну систему фотофіксації порушень на дорогах «як у Європі»? Так ось, за три роки не був прийнятий жоден нормативно-правовий документ щодо цієї фотофіксації, не кажучи вже про відсутність камер.

Це прекрасна ілюстрація того, як приймають державні рішення люди, яких у крісла й посади занесла революційна хвиля Майдану. Це показник рівня влади, але й це не найголовніше.

Учора в середу в Києві укурений 23-річний хлопчина на червоному «Хаммері» на смерть збив дитину, що переходила дорогу на зебрі. І навіть не зупинився. Його затримали недалеко від місця ДТП, при цьому він чинив опір, влаштував ще одне ДТП, намагався покинути машину і втекти. Так ось, це не «ситуація на дорогах». Це ситуація в країні, у якій правоохоронна система охороняє право корупціонерів і бандитів на те, щоби їхні діти їздили на таких ось «Хамерах», а судова влада створена для того, щоби якщо син корупціонера або бандита вбив людину, то він за це не сів. Ось і все реалії нашого життя.

Мартин КАПУСТА

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *