Велика принциповість голови маленької сільради

IMG_5474

В Ольги Василівни Фесенко, голови найменшої в Юр’ївському районі Преображенської сільради (в п’яти селах проживає 444 людини) виявилися великі задатки керівника нової, демократичної формації

Народилася на Криворіжжі, в мальовничому селі на березі Каховського водосховища. Закінчила Новомосковський сільськогосподарський технікум за спеціальністю зоотехнік.

У 1985 році полюбила та вийшла заміж за шофера-далекобійника з Преображенки. Відтоді, ось уже 31 рік, юр’ївська Преображенка стала для Ольги Василівни не лише рідним, а й наймальовничішим селом.

Тим більше, тут у неї з чоловіком народилися троє красенів-синів, які подарували їм трьох онуків.

– Після вашого обрання головою пройшло дев’ять місяців, як то кажуть, народити можна. Які справи «народилися» у голови Преображенської сільради?

– Хочемо школу перетворити на НВК з групою з 15 дітей. На ремонт 20 тисяч виділив керiвник ТОВ «Преображенівське» Олександр Опанасенко, 52 тисячі – наша сільська рада.

Скориставшись ознайомчою поїздкою сільських голів 38-округу до Києва, яку організував народний депутат України Вадим Нестеренко, я підійшла до нього та попросила допомогти з ремонтом.

IMG_5477

Вадим Григорович перейнявся проблемою і пообіцяв допомогти. Незабаром голова Юр’ївської райради Олександр Буряк, який є депутатом облради, всім розповідає, нібито це він вибив в області на ремонт школи 1 млн 800 тис. Це суцільна брехня – як з’ясувалося,

Вадим Нестеренко знайшов ці кошти через Кабінет Міністрів – ось копія постанови про виділення 1 млн 400 тис., завізована Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом.

Після того, як готовий проект із прокладання 320-метрової ділянки нової дороги три роки пролежав у столі, в минулому році його, нарешті, реалізували. І ще, нарешті, освітили вулиці трьох сіл, які, можна сказати, зроду не бачили світла вночі.

Після того, як на стовпах повісили, підключили й запалили близько 60 ліхтарів, селяни кілька вечорів спеціально виходили пройтися, погуляти освітленими вулицями. Звикали, кажуть, як на Бродвеї.

Буряк знову переклав, перекваліфікував заслугу нашої молодої сільрадівської команди на свій рахунок. Такі люди не гребують нічим, аби зайвий раз «пропіаритися», засвітитися з нібито своїми хорошими справами перед людьми.

Підняла людей, щоб навести порядок на цвинтарях. У Преображенці закінчувати будемо після жнив, а на Новомосковському вже закінчили.

Найдавніший тамтешній житель – 96-річний дідусь – після відвідин цвинтаря сказав мені, що за все своє довге життя такої краси тут ніколи не бачив, мовляв, тепер і помирати можна, дітям ховати не соромно буде.

Які плани, про що мрієте?

– Рожевих прожектів будувати не збираюся, скажу про реальне. Хочу в колишньому дитячому садку, де зараз клуб розмістився, спортивний та фітнес-зал обладнати.

Ми вже тренажери на 50 тисяч закупили. Ще хочу, щоб наші вимираючі Білозірка, Голубівка та Троїцьке все-таки залишилися не лише на карті або в пам’яті людській…

Ви так хвацько, зі знанням справи взялися за роботу, немов уже років десять очолювали сільраду…

IMG_5476

– Якщо точніше, не десять, а дев’ять, щоправда, це було 13 років тому. З 1993 року мене взяли до сільради землевпорядником, потім секретарем.

Отже, як раніше говорили, досвід партійної роботи в мене є. До цього працювала зоотехніком у тодішньому колгоспі «Зоря», на пошті, в магазині.

До речі, саме в магазин до мене люди і прийшли з проханням спробувати взяти участь у виборах. Перемогла, значить, повірили мені. Треба справою виправдовувати довіру.

Євген ЄВТУШЕНКО

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *