«Вадим Нестеренко відродив багато занедбаних агрогосподарств у 38-му окрузі»

Констатує шанований на Новомосковщині та Магдалинівщині Володимир Лук’яненко, який16 рокiв очолював колгосп та 10 рокiв – господарство «Дружба-Казначеївка», депутат Перещепинської ОТГ. «Вадима Григоровича Нестеренка знаю приблизно 20 років. Ми познайомилися за досить цікавих обставин», – розповідає Володимир Володимирович Лук’яненко. – Наприкінці 90-х минулого і на початку цього століття сільське господарство перебувало в дуже гнітючому стані. Знесилені або майже розорені колгоспи і радгоспи масово реорганізовувалися в нові агроструктури. До таких належало і наше господарство «Ленінець».

– Бачачи таке становище раніше передового колгоспу, в 2001-му році молодий агропідприємець Вадим Нестеренко створив агрокомплекс і вирішив протягнути нам руку допомоги – запропонував приєднатися до цієї агроструктури, щоб ми остаточно не загнулася. Ми ж були горді і вирішили рятуватися самотужки!.. Але, куди там, через рік, опинившись на краю, і не тільки економічної прірви, вже як керівник занедбаного господарства я прийшов до Вадима Нестеренка з благанням про порятунок. Тобто зі згодою на раніше відкинуту пропозицію об’єднатися. Звісно, це було не спонтанне рішення. Ми на власні очі переконалися, як завдяки старанням Нестеренка, стали «на ноги» і піднеслися такі ж занедбанi сусідські господарства, – розповідає Володимир Лук’яненко.

– З того часу і ведеться звіт справжнього життя нашого господарства – з’явилися запчастини техніки, що проювала, паливо, добрива, людям регулярно виплачувалася зарплата і оренда за земельні паї – словом, у наше господарство Нестеренко вдихнув життя, реанімував його. Колективу потрібно було тільки працювати на результат. І було відверто соромно, коли не допрацьовували, щось не виходило… Зараз, через багато років господарства, що увійшли в агрохолдинг, – надзвичайно рентабельні.

Відмітна особливість успіху в агробізнесі Нестеренка – його працездатність і вміння підбирати фахівців. Кажу це, як один із найстарших в кадровій обоймі створеного ним агрохолдингу. З його ж боку завжди відчував шанобливе ставлення: ніколи не забуває привітати зі святами, не цурається запитати поради з того чи іншого питання. Але й питати про невдачі він вміє – по повній програмі, без натяків, оскільки надані агрохолдингом умови для всіх однакові. Разом із тим за 20 років знайомства жодного разу не чув, навіть не уявляю, щоб Вадим Григорович із ким-небудь розмовляв на підвищених тонах. Такою ж толерантною та турботливою людиною був його батько Григорій Федорович, якого мені також пощастило знати.

Особливо ж тішить те, що Нестеренко зумів зберегти, продовжує оберігати і примножувати тваринництво, що залишилося. Наприклад, у господарстві «Дружба-Казначеївка» шість років тому налічувалося 4,5 тисячі свиней і невелика молочно-товарна ферма. Нестеренко запропонував збільшити поголів’я і побудувати сучасний свинокомплекс з голландським обладнанням. Сказано – зроблено. Нині поголів’я свиней збільшилося в рази.

На цьому шефство нардепа не закінчилося. У Левенцівській школі та дитсадку зроблені ремонти, з’явилися нові класні дошки, інший шкільний інвентар, іграшки.

На закінчення Володимир Лук’яненко озвучив думку, як він сказав, багатьох односельцiв, колег і просто знайомих. «Хочу сказати про горе-газету, яка активно розповсюджується нашими недоброзичливцями. Навіть точно не пам’ятаю її назву – щось на кшталт сільської. Знайте, після її прочитання хочеться і руки, і скло в окулярах помити…».

Євген ЄВТУШЕНКО

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *