Бурчалки: Між небом і землею…

Давньогрецьких богів прийнято називати небожителями. Хоча, судячи з міфів і легенд Стародавньої Греції, боги час від часу спускалися на землю і спілкувалися з простими смертними, але проблеми тих, хто нагорі й тих, хто внизу ніколи не перетиналися. Це вам нічого не нагадує? Жодних історичних аналогій?

Для початку цифри. За шість місяців цього року, як повідомляє Держстат України, борги населення за опалення, гарячу воду, газ та інші комунальні принади виросли на 30 % і досягли астрономічної суми в 16 мільярдів 800 мільйонів гривень. Найбільший борг за газ і тепло — 11,4 млрд, за воду — 2,7 млрд, борги перед ЖЕКами — 3,9 млрд, за вивезення сміття — 0,5 млрд. Від одноразового вживання такої кількості слова «мільярд» аж у роті пересохло.

Як ви думаєте, куди ці борги подінуться? Чи є в людей такі заначки під матрацом, щоби розрахуватися з комунальниками? Як ви думаєте, хто компенсує комунальним службам їхні борги за електроенергію, газ, покупну воду, борги за податки і відрахування ЄСВ? Правильні відповіді — немає й ніхто. А що далі?

Далі нас чекає повний колапс житлово-комунальної сфери. Комунального «комунізму» не буде, усе «безкоштовне» коштує грошей. У Новомосковську зараз гарячково перекидають бюджетні кошти з ремонтів та освітлення на повернення боргів водоканалу. Завтра почнуть гарячково перекидати кошти з охорони здоров’я або освіти, щоби зібрати мільйони на виплату першого траншу НАК «Нафтогаз» за газ для комунальних котелень, щоби запустити опалювальний сезон, але рано чи пізно всі бюджети закінчаться, а населення залишиться сам на сам із комунальними жахами. Це те, що відбувається на землі.

А що на небесах? Що в небожителів? Їх що хвилює? Я знайшов відповідь на це питання, коли читав минулого тижня репортажі про хресні ходи до 1030-річчя хрещення України-Русі. Уся наша влада в єдиному пориві міркувала про Томос, про «правильний» і «неправильний» патріархат, про «правильну» й «неправильну» мову, про любов-нелюбов до Трампа. У них там просто якесь божественне життя й божественні проблеми, які нас совсім не стосуються.

Я не ідеалізую західних лідерів. У них та ж корупція, тільки в менших і керованих розмірах, ті ж політичні «війнушки» за владу, те ж бажання затягнути паски в народу, переклавши на людей тягар кризових явищ, але західні демократії влаштовані так, що якщо вождь не озивається й не реагує на реальні потреби і проблеми людей, то вождь йде у відставку. У нас між верхами й низами, між небом і землею немає навіть запасної пожежної драбини. Можливо, там літають жайворонки. Але нам що від цього?

Ваш Мартин КАПУСТА

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *