• Надія Зінченко

«Бунтiвниця» з Перещепине

Днями вийшла в світ довгоочікувана – третя – поетична збірка Надії Зінченко, неймовірно талановитої поетеси з Перещепине, під назвою «Бунтiвниця»

Заснований народним депутатом України Вадимом Нестеренком благодійний фонд «Твiй рiдний край» профінансував видання третьої поетичної збірки Надії Зінченко – відомої перещепинської поетеси, інтелектуального самородка та просто красивої дівчини з обмеженими фізичними можливостями.

«Поезія – це безцінний подарунок Всевишнього. Неначе з небес, прилітають до мене вірші вже завершені або уривками, мені ж залишається лише записати їх, дещо підкорегувати окремі слова чи строфи, – пояснює своє ставлення до поезії Надія Зінченко. – Для мене поезія – це спосіб самовираження, викладення на папері своїх думок, переживань, мрій, надій, свого ставлення до життя. Вважаю, що мета поета – бути прикладом для людства, навчати його правильним, вічним життєвим цінностям: вірі, надії та справжньому чистому коханню».

Надія Зінченко, інвалід 1-ї групи тяжкої форми ДЦП. Народилася 20 жовтня 1986 року на Харківщині. 1995 року почала вчитися в Перещепинській середній загальноосвітній школі №2 (навчання вдома). Закінчила 11 класів на «відмінно», з вiдзнакою.

Природне обдарування, а також читання батьками казок і віршів стали для неї у вісім із половиною років поштовхом до написання перших власних віршиків про природу, дощик, сонечко тощо. Завдяки вчительці зарубіжної літератури Ользі Михайлівні Мирошниченко в 15 років вже всерйоз зацікавилася поезією. А як стверджує сама Надя, значну роль у становленні поетичної творчості зіграли чудові пісні з репертуару Софії Ротару.

Завдяки материнській турботі творчих працівників Новомосковської районної бібліотеки вірші Наді Зінченко часто друкувалися у дніпропетровських, обласних і новомосковських літературно-художніх журналах, збірках, а також у періодичних виданнях. А в 2007 році чотири вірші ввійшли до ліричної збірки поетів-інвалідів «Діалог про кохання». Того ж року Надя стає дипломантом обласного заочного конкурсу серед творчої молоді «Молода муза Придніпров’я» та учасницею Всеукраїнського конкурсу «Струни душі». На її вірші написано ряд пісень, таких як «Журавли»,  «Любовь не всерьез» тощо. Молода поетеса пише вірші до міських і районних свят, робить цікаві реаліті-проекти для молоді. Придумала ідею зйомок відеоролика до 25-ї річниці Дня Незалежності України на свій вірш «Згуби стихне вiтер лютий», який втілили в життя Надіни друзі, показали на обласному телебаченні.

Завдяки підтримці Новомосковської районної бібліотеки 2009 року побачила світ перша поетична збірка Надії Зінченко «Окрилена душа». А за чотири роки – друга збірка «Мелодии души». На обох заходах були присутні представники місцевої та районної влади, журналісти районної та обласних газет.

Як фонд «Твiй рiдний край» допоміг таланту

– Вадим Григорович Нестеренко особисто знайомий з Надією Зінченко, – розповідає директор Новомосковської централізованої районної бібліотечної системи Юлія Мостова. – Про перещепинську поетесу я йому розповідала раніше й натякнула, що в талановитої, але паралізованої дівчини, яка не говорить, але чує та бачить більше, ніж звичайні люди, готова вже третя збірка віршів, а надрукувати – грошей немає… Депутат перейнявся й пообіцяв допомогти. І ось напередодні святкування минулого Дня міста Перещепине я дізналася, що приїде Нестеренко. Подзвонила Надіним батькам і наполягла, щоб вони обов’язково привезли її в парк. Тим більше, Надя бере активну заочну творчу участь у міських, районних і бібліотечно-літературних заходах.

Коли Вадим Григорович підійшов до виставленого стенду нашої бібліотеки, біля якого й сиділа Надя в iнвалiдному візку, я йому нагадала про нашу бесіду й представила нашу поетичну гордість. Вадим Григорович подивився на Надійку, обнадійливо підморгнув їй, посміхнувся, а мені цілком серйозно сказав: «Нема питань!». Та на повному серйозі запитав: «Чому так затягнули з виданням?». А справа в тому, що окрилену обіцянкою Нестеренка Надю з того часу почала особливо часто відвідувати муза, й поетеса дуже просила відтягнути друкування збірки, адже хоче додати туди кілька своїх останніх творінь. На День Перемоги, вже цього року, Вадим Григорович знову приїхав до Перещепине та знову зустрівся з Надею та питає, мовляв, де ж збірка, коли можна вірші почитати?.. Депутату все пояснили, депутат усе зрозумів.

Коли поезія – сенс життя

З рецензії Юлії Мостової на нову збірку поезії Надії Зінченко «Бунтiвниця».

«Надiя пише двома мовами – українською та російською. Та глобалізм, реалізм і справедливість однакові в усіх її віршах.

У жорстокій долі поетеси поезія є сенсом її життя, сповіддю, світлом, у якому лунають різнобарвні мелодії серця.

В її поезіях одкровення та розмова з людським простором, із яким через слово вона ділиться своїми радощами й болем, потаємним і бажаним. У них є іскринка надії та вічна боротьба добра зі злом, із негараздами і, разом із тим, жага до життя світлого та справедливого, мирного й квітучого.

Вірші Надії Зінченко безумовно заслуговують на увагу, шану та нікого не залишають байдужими. А сама поетеса в повній мірі заслуговує на високий статус поетичної, творчої людини з багатим світоглядом і високими моральними якостями, що зветься з великой літери, – Особистiсть».

Євген ЄВТУШЕНКО

Штрихи до портрету вiд поета

Романтична натура. До вподоби червоні, зелені, жовті та блакитні кольори та будь-які квіти. Намагаюся досягти поставлених перед собою цілей, завжди прагну самовдосконалення. Життеве кредо – якщо довго мучитися, що-небудь вдасться.Улюблена цитата – «Якщо тебе не люблять – не випрошуй любові. Якщо тобі не вірять – не виправдовуйся. Якщо тебе не цінують – не доводь, далі йди».

Незважаючи на стан здоров’я, захоплюється стародавнім мистецтвом плетіння макраме. Любить класичну літературу, хорошу музику, оперу.

Велике людське спасибі!

Надія Зінченко просила через газету передати велике людське спасибі директору Новомосковської централізованої районної бібліотечної системи Юлії Миронівні Мостовій та її заступнику по роботі з дітьми Надії Іларіонівні Цiкавiй «за тісну та плідну співпрацю у виданні моїх поетичних збірок. А також – директору обласної бібліотеки для дітей Ользі Іванівні Шарабурі (на жаль, нині покійної) та багатьом іншим. Вони підтримали мене в тяжкі хвилини, дали можливість повірити в себе. Бібліотечні працівники дбали, щоб мої поетичні рядки побачили світ і знайшли свого читача.

Окреме спасибі народному депутату України Вадиму Нестеренку та заснованому ним благодійному фонду «Твiй рiдний край» за фінансування видання моєї третьої поетичної збірки під назвою «Бунтiвніця»!»

Третю поетичну збірку Надії Зінченко «Бунтiвніця» друкувало ТОВ «Новомосковська друкарня». Друкарі підійшли до своєї справи професійно, та ще й проявили розуміння та сердечність до автора. Велике їм людське за це спасибі!

Без крыльев, но летаю…

Без крыльев, но летаю,

Сижу, но я бегу

По лезвию, по краю,

По битому стеклу.

 

Я так живу, мечтаю,

Стихи пишу, не лгу

И отыщу путь к раю

На солнечном лугу.

 

Что не моё, теряю

И злата не ищу,

А слава – пыль есть – знаю,

Мне не идёт к лицу.

 

Себе лишь доверяю

И помощи не жду,

И радуюсь я маю,

Цветам в моём саду.

 

Горю огнём и таю

Росою поутру,

И слов крылатых стаю

Дарю вам налету.

2017

Tags :

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *