А якщо без істерики?

Українське суспільство підірвала новина про введення воєнного стану в декількох областях країни. Усі про все забули й загрузли в чутках і плітках про те, як це жити у воєнному стані? І це незважаючи на те, що нашу область, яку постійно називають прифронтовою, у список «воєнних» не внесли.

Кількість «фейкових» (брехливих!) новин зашкалює. Усі соціальні мережі перетворилися в один великий інформаційний смітник. Один «своїми очима бачив», як «прямо біля інституту» когось кудись «мобілізовували». Іншому троюрідний брат тестя одного знайомого розповів, що в нього «хотіли мобілізувати» особистий «запорожець». І в цій дурній паніці люди починають вірити в будь-яку брехню.

Головна наша сьогоднішня й загальна проблема — невміння користуватися всією палітрою фарб. У нас усе або чорне, або біле. Або «зрада», або «перемога». І це вже починає нагадувати молодшу групу дитячого садка, у якій якщо заплакав один, то ридати починають усі, або психушку для легкопоранених у мозок, у якій люди втрачають здатність думати, змінюючи її на здатність тільки кричати. Давайте зупинимося і відділимо мух від котлет.

Але спочатку максимально віддалимося від особистісних оцінок політиків. Нас зараз цікавлять не особистості, а їх посади і, відповідно, зона їх відповідальності. Хороший чи поганий у нас міністр або президент — це ви висловіть на виборах. Сьогодні ми говоримо про те, що Рада національної безпеки й оборони, Верховний головнокомандувач і Верховна Рада прийняли рішення про введення на місяць воєнного стану в країні, мотивуючи це тим, що в них є дані про можливий підготовлюваний акт агресії. Зобов’язана вища державна влада України вжити всіх заходів для захисту держави і громадян? Зобов’язана. Які тоді можуть бути питання до її рішення?

Вчіться бачити за справами кожного конкретного політика, чиновника, міністра, нардепа і плюси й мінуси. У природі немає ні ідеальних людей, ні абсолютного зла. Оцінку можна й потрібно давати конкретному факту, дії, події, та їх наслідкам.

Якщо в мене й виникло якесь питання, то лише до поведінки Ляшка і його «радикалів» на засіданні ВР у понеділок. Шість годин поспіль позувати на телекамери й переконувати в тому, що воєнний стан вводити не можна, а потім за одну хвилину проголосувати за цей закон — ось це вже верх цинізму. Багато так і не зрозуміли, Ляшко — «за» чи «проти»? А він — «проти», але «за». Клоун.

Ваш Мартин КАПУСТА

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *