Аграрій від Бога, керівник за натурою

А ще Володимир Іванович Савельєв – депутат облради, кандидат сільськогосподарських наук, керівник одного з передових на Магдалинівщині агрогосподарств «Дружба-Казначеївка»

Народився в селі Андріївка тодішнього Павлоградського, нині Юр’ївського району. У шкільні роки подружився зі спортом, особливо любив футбол, грав у нападі. Займався в першій на Дніпропетровщині сільській ДЮСШ в Новов’язівці. Тому спав і бачив себе тренером або вчителем фізкультури. Але, «зрізався» на гімнастиці у ВНЗ та «загримів» до армії.

За порадою брата вирішив більше не випробовувати долю й піти по його стопах – до сільгоспінституту. Після успішного закінчення агрофакультета молодого фахівця і комуніста не розподілили, а запросили агрономом із захисту рослин у колгосп. Не пройшло й року як підвищили до головного агронома, яким пробув ще два роки. Райком партії направив на курси керівних сільгоспробітників, які давали право після закінчення займати відповідальні посади.

Запропонували радгосп у Голубівці, який потім об’єднався із селікційно-гібридним центром на 54 тисячі голів племінних свиней і став радгоспом-комбінатом «Голубовський». Понад сім років Володимир Іванович був гендиректором цього найбільшого в області агропідприємства. Поки «Голубовський» та шість інших господарств з 25 тисячами га землі не об’єдналися в агрофірму «Олімпекс-Агро», в якій Савельєв став виконавчим, а потім і гендиректором. 2005 року досвідченого фахівця запрошують очолити управління сільського господарства Новомосковського району. За три роки почалася горезвісна чистка кадрів із політичних міркувань. Володимир Іванович вирішує не розмінювати господарську діяльність на політичні інтриги та йде в насіннєву інспекцію, де здобув єдину в області кваліфікацію насіннєвого апробатора.

А ще Ви один із небагатьох практиків, які захистили наукову ступінь кандидата сільгосп наук…

– У Голубівці серйозно займався вирощуванням гречки. Щорічно сіяв не менше 300 га та отримував від 20 до 24 центнерів з га. Зараз, до речі, 10-15 вважається відмінним урожаєм… Домігся такої врожайності за допомогою застосування різних способів посіву й обробки. Тоді мені й запропонували спочатку закінчити аспірантуру, а потім захиститися по темі гречки. Непоганих результатів домігся й у вирощуванні проса. В цьому напрямку став переможцем ВДНГ, за що нагородили найдорожчим на той час подарунком – автомобілем. Досить вдало експериментував із кукурудзою, рідкими комплексними добривами тощо. Словом, не сиділи тоді без діла, щось придумували, експериментували, хотіли, шукали, домагалися і – часто вдавалося.

-… та очолювали Магдалинівську райдержадміністрацію…

– Так, з 2013-го по 2014-й. Разом із тодішнім начальником РОНО Анатолієм Штефаном почали ремонт лівого крила школи в Котовці, в Першотравенці організували НВК, в Почино-Софіївці домоглися ремонту дитсадка. На жаль, багато чого із задуманого зробити не вдалося…

– А зараз – «Дружба-Казначеївка».

– Зібрався було на пенсію, і тут мене Вадим Григорович Нестеренко буквально за руку зловив. Пояснив, що керівник цього господарства зібрався йти і що довірити його більше нема кому. Чи впорався? Три роки тому 1000 голів корів давали майже мізерний удій у 3000 літрів молока. Запропонував щорічно підвищувати удойність мінімум на 500-1000 літрів. Впоралися, вийшло: зараз кожна з 420 дійних корівок дає вдвічі більше – 6000 літрів. Те ж і з молочним валом – був 1700, став 2500 т. Модернізували, механізували та комп’ютеризували свинячо-товарну ферму, де реконструюємо ще один корпус. За зерновими особливих претензій не було, рік на рік не доводиться, показники в цілому непогані.

Євген ЄВТУШЕНКО

Немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *